Проспер Меріме

Фотографія Проспер Меріме (photo Prosper Merimee)

Prosper Merimee

  • День народження: 27.09.1803 року
  • Вік: 66 років
  • Місце народження: Париж, Франція
  • Дата смерті: 23.09.1870 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

Із зарубіжних літератур для Меріме існували лише дві — іспанська та російська. Він добре знав творчість Пушкіна і схилявся перед «російським генієм». Виконані Меріме переклади російської класики не втратили свого культурного значення і донині.

Народився в Парижі. Спочатку вчився на юриста, а дещо пізніше його інтереси змінилися, він віддав перевагу мов — грецької, іспанської, англійської та російської, а також класичної літератури.

Свою першу п’єсу «Кромвель він написав в 19 років, після чого, спонукуваний своїм другом Фредеріком Стендалем, цілком присвятив себе літературі.

У 1825 році з’явилася збірка п’єс Меріме «Театр Клари Газуль», виданий їм за переклади з іспанської та підписаний псевдонімом Жозеф Естранж. Наступного містифікацією стала збірка романтичних новел «Гузла» (1827) — нібито переклад з румунської однойменної книги якоїсь Гіацинти Магланович.

Натхненний романами Вальтера Скотта, Меріме звернувся до історичного жанру: він написав п’єсу «Жакерія» (1828) і роман «Хроніка часів Карла Дев’ятого» (1829). А в сорокові роки побачили світ дві новели, прославили Меріме далеко за межами Франції — це «Коломба» (1840) та «Кармен» (1845; величезна популярність останньої пов’язана ще й з тим, що по ній поставлена знаменита опера Ж. Бізе).

У 1853 році Меріме став придворним імператора Наполеона Третього і навіть отримав посаду сенатора. Втім, як видно з листів Меріме, опублікованих у 1881 році, він був не в захваті від свого сюзерена і його оточення; іншими словами, цього придворного з нього не вийшло.

Із зарубіжних літератур для Меріме існували лише дві — іспанська та російська. Він добре знав творчість Пушкіна і схилявся перед «російським генієм». Виконані Меріме переклади російської класики не втратили свого культурного значення і донині.