Василь Федоров

Фотографія Василь Федоров (photo Vasiliy Fedorov)

Vasiliy Fedorov

  • Рік народження: 1802
  • Вік: 53 роки
  • Місце народження: Санкт-Петербург, Росія
  • Дата смерті: 24.03.1855 року
  • Рік смерті: 1855
  • Громадянство: Росія

Біографія

Федоров (Василь Федорович, 1802 — 1855) — російський астроном, вихованець санкт-петербурзького виховного будинку, з якого, по закінченні среднеучебного курсу, вступив у 1823 р. в число студентів Дерптського університету з математичного відділення філософського факультету.

Федоров (Василь Федорович, 1802 — 1855) — російський астроном, вихованець санкт-петербурзького виховного будинку, з якого, по закінченні среднеучебного курсу, вступив у 1823 р. в число студентів Дерптського університету з математичного відділення філософського факультету. На Федорова, як на обдарованого студента, звернув увагу Струве , исходатайствовавший для нього призначення в 1825 р., ще під час його студентства, на посаду помічника при директорі дерптской астрономічної обсерваторії. У 1829 р. Федоров брав участь в якості астронома в вченої експедиції професора Паррота -сина і в його сходження на Арарат, метою якого було виробництво гіпсометричних вимірювань і спостережень над маятником. Звіт Федорова про вироблених їм при цьому роботах був, мабуть, першим його вченим працею, що з’явилася в пресі, під заголовком: «Auszug aus Fedorov’s astronomischen und trigonometrischen Beobachtungen, auf Parrot’s Reise zum Ararat und deren Resultate 1834» (Parrot «Reise zum Ararat», частина 1 — 2, Б., 1834). Після повернення з подорожі, астрономічні роботи Федорова в Дерпті тривали до його відправлення в 1832 р. на три роки в Південно-Західну Сибір учений відрядження, метою якої було визначення положення місць, які перебувають між 50° і 60° широти. Своїм роботам у цьому відрядженні та їх результатами Федоров присвятив два твори: «Витяг з листів мандрівного астронома Василя Федорова до директора дерптской обсерваторії Струве» («Журнал Міністерства Народної Освіти», 1834) та «Fedorov’s, W., vorlaufige Berichte uber die von ihm in den Jahren 1832 bis 1837 auf allerhochsten Befehl in West-Sibirien ausgefuhrten astronomisch-geographischen ця робота повинна» (СПб., 1838). Федоров був призначений виконувачем посаду ординарного професора астрономії в Київському університеті. Тут 15 липня 1837 р. він виступив на університетському акті з промовою «Про уявне протиріччя між істинами, явствующими з пізнання видимого неба — речового, і істинами, в яких відкривається людині небо, невидимий — духовний» («Записка про стан і діях університету Святого Володимира протягом 1836 — 37 академічного року», Київ, 1840; «Журнал Міністерства Народної Освіти», 1840, XXV). У 1838 р. Федоров отримав від Київського університету ступінь доктора математичних наук після захисту дисертації «Про точному визначенні географічного положення пунктів, видимих із значною дали». За затвердження в 1839 р. Федорова у званні ординарного професора пішли його обрання на посади декана II відділення філософського факультету на 1840 — 1842 роки, проректора на 1841 — 43 роки і ректора на 1843 — 47 роки. Мало відповідаючи по своїй роботі і м’якості характеру вимог, які висуваються в Росії до адміністратора, Федоров був обтяжений своєю адміністративною діяльністю і після закінчення 4-х річного терміну ректорської служби відмовився від обрання нового. Читав плоску і сферичну тригонометрію з додатками, загальні підстави науки астрономії, сферичну астрономію. В 1838 — 39 р. він читав також геодезію з твору Болотова, а в 1841 році — 42 роки особливий курс про місяць, сонце і планети. Під завідуванням і при безпосередньому керівництвом Федорова була побудована при Київському університеті астрономічна обсерваторія на займаному нею і тепер місці. У ній, після закінчення її спорудження, він керував студентами в роботах з практичної астрономії. Крім названих творів надруковано: «Про сонячному затемненні, колишньому 26 червня 1842 р., в Чернігові» («Журнал Міністерства Народної Освіти», 1842, XXXV) і «Про заходи, які з боку астрономічної обсерваторії університету святого Володимира були прийняті для спостереження сонячного затемнення, колишнього 16 (28) липня 1851 року» («Спостереження над затемненням сонця, колишнім 16 (28) липня 1851 р.», Київ, 1852). Ср. «Біографічний Словник професорів і викладачів університету святого Володимира» (Київ, 1884; стор. 796 — 799). В. О. Бобынин.