Звітність по КІК: кого стосується, коли подавати, які документи потрібні
Звітність по КІК – обов’язкове податкове зобов’язання для українських резидентів, які контролюють іноземні компанії. Вона вимагає ретельної підготовки документів та дотримання строків подання. У 2025 році звітність по КІК набула особливої актуальності через підвищену увагу податкових органів до транснаціонального структурування бізнесу та фінансових потоків.
Зміст
ToggleКого стосується КІК-звітність
Контрольована іноземна компанія (КІК) – це юридична особа, зареєстрована за кордоном, яка контролюється резидентом України. Контролерами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Наприклад:
- Особа володіє більше ніж 50% часткою в іноземній компанії.
- Особа має понад 10% у компанії, якщо сумарна частка всіх резидентів України перевищує 50%.
- Особа фактично контролює діяльність компанії незалежно від формального володіння.
Коли подавати звітність
Звітність подається щороку у складі декларації про майновий стан і доходи. Кінцевий строк подання для фізичних осіб – не пізніше 1 травня року, що настає за звітним. Продовження терміну можливе лише за наявності поважних причин та відповідного звернення до податкових органів.
Які документи підготувати
Звітність по КІК потребує ретельного збору даних:
- Реєстраційні документи компанії;
- Структура власності;
- Фінансова звітність за стандартами країни реєстрації;
- Аудиторський звіт (якщо виручка КІК перевищує порогове значення);
- Податкові декларації, якщо компанія сплачувала податки.
Також слід мати документи, які підтверджують правомірність застосування звільнення від оподаткування прибутку КІК або використання механізму вирахування податку, сплаченого за кордоном.
Коли звітувати не потрібно
Існують винятки, за яких резидент не зобов’язаний подавати звітність:
- Якщо КІК – публічна компанія;
- Якщо КІК розташована в юрисдикції, яка має міжнародну податкову угоду з Україною, і сплачує ефективний податок;
- Якщо річний дохід КІК не перевищує 2 млн євро.
Але кожен виняток повинен бути підтверджений належними документами. У разі сумнівів податкова може запросити додаткову інформацію.
Відповідальність за порушення
Неподання звітності по КІК або подання її з порушенням строків може обернутися для контролера значними штрафами. Крім цього, податкова служба має право донарахувати податки та ініціювати перевірку не лише самого КІК, а й пов’язаних із ним структур.
На що звернути увагу
Контролери КІК повинні забезпечити прозорість не лише номінального, а й фактичного контролю. Зокрема, важливо враховувати «де-факто» керування компанією, доступ до рахунків, вплив на фінансові та кадрові рішення. У складних випадках важливо заздалегідь проконсультуватися зі спеціалістами, адже податкові органи звертають особливу увагу на зміст, а не лише на форму. Також слід мати на увазі, що правила звітування можуть змінюватися – наприклад, у частині обов’язкового аудиту чи визначення доходу компанії.
Щоб уникнути ризиків, українським резидентам варто заздалегідь подбати про підготовку всієї документації та звітності. Звернення до професіоналів із досвідом у міжнародному податковому плануванні дозволить не лише знизити податкові ризики, а й забезпечити повну відповідність чинному законодавству, включно з вимогами щодо КІК звітності.


