Френкі Єль

Фотографія Френкі Єль (photo Frankie Yale)

Frankie Yale

  • День народження: 22.01.1893 року
  • Вік: 35 років
  • Місце народження: Калабрія, Італія
  • Дата смерті: 01.07.1928 року
  • Громадянство: США
  • Original name: Francesco Ioele

Біографія

Учень Торріо, Єль був одним із так званого Нового покоління американських гангстерів, він вірив тільки в силу, і незабаром він став одним з бандитських авторитетів. Він відкрито займався рекетом, ставши у своєму роді монополістом.

Френкі Єль (Frankie Yale), справжнє ім’я — Francesco Ioele, народився в 1893 році в Калабрії, Італія (Longobucco, Calabria, Italy). Родина переїхала в Америку в 1901-му, і саме тут пройшло дитинство Френкі. Відомо, що він з ранніх років став ‘вуличним’, не цікавився навчанням, а незабаром звів дружбу з Джоном Торріо (John Torrio), який і привів його в банду ‘Five Points Gang’. Так почалася гангстерська життя Френкі Єля, і згодом він вписав своє ім’я в історію гангстерської Америки величезними літерами.

В 1909-м 16-річний Френкі відправився в Чикаго (Chicago), слідом за Торріо, до того моменту він уже ‘американизировал’ своє прізвище на ‘Yale’. Незважаючи на юний вік і досить нешкідливий вид – був Френкі пухким і круглолицим – до 17 років він був уже справжнім бандитом і злодієм і відрізнявся крайньою жорстокістю. Так, разом з дружком на ім’я Боббі Нелсон (Booby Nelson) вони по-звірячому побили на Коні-Айленді (Coney Island) кількох п’яних більярдними киями і кулями, а в жовтні 1912-го він вже підозрювався у вбивстві.

Учень Торріо, Єль був одним із так званого Нового покоління американських гангстерів, він вірив тільки в силу, і незабаром він став одним з бандитських авторитетів. Він відкрито займався рекетом, ставши у своєму роді монополістом.

У 1917-му Френкі відкрив бар під назвою ‘Harvard Inn’ на Коні-Айленді, і именнов цьому барі невідомий ще нікому офіціант Аль Капоне (Al Capone) отримав свій згодом знаменитий шрам на обличчі, який залишив йому Френк Галлучио (Frank Galluccio), за те, що Капоне образив його молодшій сестрі. Відомо, до речі, що Галлучио намагався тоді перерізати Капоне горло, однак він був добряче п’яний, і справа закінчилася лише шрамом, який згодом став справжньою візитною карткою Капоне.

Що ж стосується Френкі Єля, то саме він вважається одним з наставників молодого Капоне, а пізніше Аль приєднався до банди Торріо в Чикаго.

Єль ж продовжував свій рекет, і його банда стала, мабуть, першим мафіозним кланом, в який входили лише італійці. В ‘послуги’ мафії входила так звана ‘захист’ дрібних бізнесменів, звичайно ж, тільки тих, хто ці послуги оплачував. Не бажали платити, природно очікували не найкращі часи.

Крім того, у Френкі малася й власна похоронна контора в будинку 6604 на 14-й авеню, а сам він разом із сім’єю проживав на протилежному боці вулиці. Коли його запитували, ким він працює, Френкі досить неоднозначно і лаконічно відповідав, що він – трунар, і багато в чому це як раз і відображало його сферу діяльності.

Він також робив сигари, і з коробок сигар дивилося його усміхнене обличчя, а з початком Сухого закону Єль став одним з найпотужніших бутлегерів Брукліна.

Відомо, що крім легендарного Аля Капоне під його початком у різний час працювали такі відомі гангстери, як Джо Адоніс (Joe Adonis), Ентоні Карфано (Anthony ‘Little Augie’ Carfano) і Альберт Анастасія (Albert Anastasia).

Що ж стосується особистого життя Френкі, то в період, коли його бар ‘Harvard Inn’ відкрився, він одружився на Марії Делапия (Maria Delapia), з якою у них з’явилося дві дочки – Роза (Rosa) і Ізабелла (Isabella).

Відомо, що був він великим модником, завжди носив виключно дорогі, навіть шикарні костюми і любив прикраси, особливо діаманти. Відомо і те, що по-своєму він був людиною доброю, часто надаючи підтримку менш щасливим сусідам. До нього часто зверталися за допомогою, і він, як правило, не відмовляв. Розповідали випадки, як він відшкодовував збитки торговцям, яких обікрали.

А, крім того, він уславився великим жартівником, любив посміятися, добре поїсти і в цілому, якщо він не був чимось обозлен, Єль був душею компанії.

З іншого боку, ‘роботі’, він був холоднокровним і не знав жалості гангстером, прикладом тому служить смертельна війна його банди з ірландської угрупованням ‘White Hand Gang’.

Перше відоме замах на Френкі відбулося 6 лютого 1921 року, коли він і двоє його людей потрапили в засідку в Нижньому Манхеттені (Lower Manhattan). Один з охоронців був тоді убитий, а інший поранений, Френкі ж отримав важке поранення легені, після якого він дуже довго оправлялся.

15 липня 1921 року на нього напали знову – автомобіль, в якому їхав Френкі з братом, був обстріляний. Він знову був поранений, але вижив.

У 1923-му відбулося і ще один напад, але тоді нападники взяли за Френкі його шофера, який був убитий.

До середини 1920-х Єль став одним з наймогутніших гангстерів Брукліна. Проблеми почалися в 1927-му, коли Френкі виникли розбіжності з Капоне – вони не поділили зони впливу в торгівлі віскі. Ця ворожнеча і коштувала Йелю життя.

Так, 1 липня 1928 року, коли Френкі сидів у клубі ‘Sunrise Club’, йому подзвонили і повідомили, що щось негаразд з його новою дружиною, Люсі (Lucy), яка була вдома з їх однорічною донькою. Єль скочив у свій кавового кольору ‘Лінкольн’ і кинувся додому. На перехресті його чекав ‘Б’юік’ з чотирма пасажирами вельми характерної зовнішності. Зрозумівши все, Єль спробував відірватися від погоні, однак незабаром втратив контроль над керуванням і на всій швидкості врізався в будівлю. Природно, що подальше розслідування ніяких результатів не принесло.

Похорон Френка Єля стали деяким стандартом розкоші для американських гангстерів. Відомо, що вже біля труни право називати себе дружиною Френкі змагалися дві жінки.