Євгеній Богачов
Євгеній Богачов: Найрозшукуваніший хакер світу
Євгеній Михайлович Богачов, відомий під псевдонімами “Slavik”, “Pollingsoon” та “Lucky12345”, вже понад 13 років ухиляється від правосуддя. Його ім’я стало відомим у 2011 році, коли світ дізнався про масштабні кібератаки, організовані ним та його злочинною групою.
Раннє життя та початок злочинної діяльності
Євгеній Богачов народився 28 жовтня 1983 року в місті Донецьк, Україна. Але з 2009 року проживав у місті Анапа, Росія. Відомо, що він також володіє нерухомістю в Краснодарі. Навесні 2009 року агенти ФБР виявили значні суми грошей, які почали зникати з рахунків великих компаній у США. Розслідування показало, що комп’ютери цих компаній були заражені вірусом під назвою ZeuS. Цей троянський вірус, створений Богачовим, був надзвичайно ефективним у викраденні банківських реквізитів та іншої конфіденційної інформації.
Методика роботи
Хакери використовували фальшиві поштові скриньки, видаючи себе за кур’єрські компанії або податкові органи США. Вони розсилали листи зі шкідливими посиланнями, і довірливі співробітники компаній переходили за цими посиланнями, завантажуючи вірус ZeuS. Це дозволяло злочинцям отримувати доступ до банківських реквізитів та іншої важливої інформації. Заражені комп’ютери потім підключалися до мережі BotNet, яка використовувала крадені дані для шахрайських операцій.
Угруповання Богачова
Євгеній Богачов разом зі своєю групою хакерів створили потужну мережу BotNet, яка складалася з тисяч заражених комп’ютерів по всьому світу. Фахівці з кібербезпеки змогли перехопити листування Богачова з його спільниками, яке велося російською та українською мовами. За різними оцінками, сума викрадених коштів перевищує 70 мільйонів доларів.
Мули та арешти
Група Богачова використовувала так званих “мулів” — людей, які відкривали банківські рахунки для зняття перерахованих сум. У 2010 році ФБР заарештувало кілька членів угруповання в Донецьку. Пізніше в різних країнах було затримано ще 39 осіб, але самого Богачова впіймати не вдалося.
Нові атаки та розширення діяльності
У 2014 році Богачов повернувся з новою версією вірусу під назвою Gameover ZeuS. Він набрав нову команду і навіть створив організацію під назвою “Бізнес Клаб”. Жертвами угруповання стали не тільки компанії, але й власники великих банківських рахунків. Угруповання також блокувало комп’ютери жертв за допомогою вірусу Cryptolocker, вимагуючи викуп за їх розблокування.
Міжнародні зусилля з затримання
ФБР та спецслужби багатьох країн неодноразово намагалися затримати Богачова. У 2014 році ФБР спільно з приватними фахівцями провели атаку на вірус Богачова, яка тривала понад 60 годин і завершилася успіхом. Проте, місцезнаходження Богачова залишилося невідомим.
Підозри щодо зв’язків з ФСБ
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ України, які були отримані в рамках розслідування справи Богачова, він пов’язаний з Федеральною службою безпеки (ФСБ) Росії. Американські слідчі виявили докази того, що Богачов міг працювати під наглядом ФСБ. Це підтверджують записи, знайдені у паперах МВС України, де зазначається, що Богачов був спеціальним підрозділом ФСБ.
Зв’язки з російськими спецслужбами
The New York Times повідомляє, що російські спецслужби могли б отримати вигоду від доступу до інформації з комп’ютерів, заражених програмами Богачова. На піку їх кількість сягала від 500 тисяч до 1 мільйона у всьому світі. Джерела припускають, що поки Богачов викрадав гроші з банківських рахунків, російська влада могла використовувати ті ж комп’ютери для дослідження файлів та електронних листів.
Розкішний спосіб життя
Ще одним підтвердженням зв’язку Богачова з російськими спецслужбами є його розкішний спосіб життя в Анапі, незважаючи на те, що він перебуває в розшуку по лінії ФБР. Богачов володіє великим будинком на узбережжі в районі Анапи, квартирою в Москві, дорогими автомобілями та яхтою. Крім того, він може здійснювати закордонні поїздки, маючи три російські паспорти на різні імена.
Санкції та міжнародний тиск
Богачов був внесений до американського списку санкцій указом президента Барака Обами від 29 грудня 2016 року. Його підозрюють у створенні ботнету GameOver Zeus, який завдав шкоди банкам більш ніж на 100 мільйонів доларів. Разом із Богачовим до списку санкцій потрапив хакер Олексій Белан, якого підозрюють у крадіжці великих корпоративних баз даних клієнтів та розкраданні ідентифікаційних даних.
Політичний контекст
За тим самим указом Обами санкції було введено проти Федеральної служби безпеки, Головного управління Генштабу (до 2010 року — Головне розвідувальне управління Генштабу), а також кількох російських організацій, пов’язаних з кібербезпекою. Офіцери головного управління Генштабу та ФСБ займалися збором інформації та використовували технічні інструменти для зміни даних, їх фальсифікації чи розкрадання з метою втручання у виборний процес у США у 2016 році. Москва неодноразово відкидала всі звинувачення у причетності до комп’ютерних зламів на території США.
Висновок
Євгеній Богачов став символом сучасної кіберзлочинності, і його історія показує, наскільки складною може бути боротьба з кіберзлочинцями. Незважаючи на значні зусилля міжнародних правоохоронних органів, він продовжує ухилятися від правосуддя, залишаючись одним із найрозшукуваніших хакерів світу.
