Жерар Дюрок

Фотографія Жерар Дюрок (photo Gerar Durok)

Gerar Durok

  • День народження: 25.10.1772 року
  • Вік: 40 років
  • Дата смерті: 23.05.1813 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

Герцог де Фріулі (травень 1808), дивізійний генерал (13.10.1801). З дворянського роду. З лютого 1789 кадетів військової школи у Понт-а-Муссон.

Службу почав 1.2.1792 сублейтенантом артилерійської школи в Шалоні, але вже 22 липня вийшов у відставку. У 1792 як дворянин був змушений емігрувати, але в наступному році повернувся. З 1.6.1792 2-й лейтенант 4-го артилерійського полку. У 1793-98 воював у лавах Італійської армії. Під час облоги Тулона звернув на себе увагу Н. Бонапарта і незабаром став його ад’ютантом і одним із самих близьких до нього людей. Був беззавітно відданий Наполеону. В Італійській кампанії відзначився при переході через Ізонцо і при взятті Градиски. Супроводжував Наполеона у всіх без винятку походах, у т. ч. в Єгипет (1798-1801). З 15. II.1798 командир батальйону. Був поранений всражениях при Сен-Жан-Акр, важко поранений при Абукір. Разом з Наполеоном повернувся у Францію. 17.10.1799 був призначений 1-м ад’ютантом ген. Н. Бона-парта. Активно брав участь у переворот 18 брюмера і вже 27 листопада був направлений з дипломатичною місією в Дюссельдорф і Берлін. З 14.3.1800 командир 3-ї кінно-єгерської бригади. У 1800 перебував у складі резервної армії; відзначився при Маренго. У 1801 в якості уповноваженого 1 -го консула відвідав берлінський і російська, а в жовтні шведський і датський двори. 13.10.1801 проведений в бригадні генерали. Після повернення 20.11.1801 призначений губернатором палацу Тюїльрі. Відразу після провозглашенияимперии 14.7.1804 призначений великим офіцером Імператорського двору, а 2.2.1805 обер-гофмаршалом Двору Наполеона. У 1805-07 супроводжував імператора в походах в Австрію. Пруссії та Польщі. 17.12.1806 важко поранений при Кутно. У 1805 направлений в Берлін, де домігся важливого для Франції нейтралітету Пруссії. Відзначився в битві під Аустерліцем, де після поранення ген. Удіно прийняв командування над гренадерським корпусом. У 1806 уклав договір з Пруссією, Саксонією і німецькими князями, а в 1807 підписав перемир’я, яке передувало Тільзітського світу. Супроводжував імператора в Ерфурт та Іспанію. У 1809 брав участь у битвах при Эсслинге, Ваграмеи Цнайме. Пізніше очолив особисту секретну поліцію імператора. Супроводжував Наполеона у поході в Росії (1812). Коли імператор покинув армію, він узяв з собою одного Д. В 1813 брав найактивнішу участь у формуванні поповнень для армії, керував відтворенням Імператорської гвардії. З 5.4.1813 сенатор. Убитий прямим попаданням ядра через день після битви при Бауцене біля села Нидермаркерсдорф. На поставленому на місці загибелі пам’ятнику Наполеон наказав написати: «Тут ген. Дюрок помер на руках свого імператора і свого друга», Пізніше, коли в 1815 Наполеон планував виїхати в Англію в якості приватної особи, він обрав собі прізвище Д.