Євген Туренко

Фотографія Євген Туренко (photo Evgenij Turenko)

Evgenij Turenko

  • День народження: 13.12.1905 року
  • Вік: 57 років
  • Місце народження: с. Салтыково, Білгородська область, Україна
  • Дата смерті: 24.10.1963 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

Герой Радянського Союзу (21.03.40). Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Народився в сім’ї селянина. Українець. Закінчив семирічку, працював у колгоспі.

У 1926 р. був призваний до РККА. Закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу льотчиків, а в 1928 р. — військову школу льотчиків. Член ВКП(б) з 1931 р.

У 1933 р. закінчив Курси удосконалення командного складу при Військовій Повітряної академії ім. Жуковського.

Брав участь у радянсько-фінській війні. Був командиром 7-го винищувального авіаполку 59-ї винищувальної авіаційної бригади ВПС 7-ої армії Північно-Західного фронту. До березня 1940 р. скоїв 35 бойових вильотів на знищення військ противника. Полк втратив 10 літаків в боях і 4 в аваріях і катастрофах.

21.03.40 р. за мужність і відвагу, виявлені в боях з білофінами, майору Туренко Євгену Георгійовичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Йому була вручена медаль «Золота Зірка» № 271.

У травні 1940 р. Туренко був призначений начальником Борисоглібській Червонопрапорної військової авіаційної школи льотчиків ім. В. П. Чкалова.

18.06.41 р. полковник Туренко був призначений командиром 59-ї винищувальної авиадивизией ППО (182-й і 185-й іап). Формування дивізії розпочалося незадовго до війни в Мінську. Укомплектованість з’єднання особовим складом дорівнювала 70-80%, а техніки не було зовсім.

Брав участь у Великій Вітчизняній війні. Командував 59-й іад ППО. Через кілька днів після початку війни Минскбыл захоплений супротивником, тому «безлошадную» дивізію вирішили відправити для подальшого формування й укомплектування вглиб країни.

3.09.41 р. на базі 59-й іад ППО була сформована 3-я резервна авіагрупа, а полковник Туренко був призначений командиром 2-ї резервної авіагрупи Ленінградського фронту.

2-я РАГ була сформована 18.08.41 р. на основі 56-й іад. До складу авіагрупи входили 3-й гіап, 41, 283-й і 515-й іап, 504-й шап, 10-й ббап, 121-ї та 138 бап. Спочатку авіагрупа діяла на Волховському і Брянському фронтах, а у травні-червні 1942 р. — на Ленінградському фронті.

У серпні 1942 р. 2-я РАГ була перетворена у 278-ю іад.

З 17.09.42 р. по 3.09.45 р. полковник Туренко командував 246-ї винищувальної авиадивизией 12-ї ВА Забайкальського фронту. Дивізія дислокувалася в Монголії.

З 15.08.45 р. по 3.09.45 р. 246-я іад брала участь у радянсько-японській війні.

Опору противника в повітрі не було, тому винищувачі займалися в основному штурмовкой японських військ і розвідкою.

У серпні 1945 р. за відмінності в боях в ході Хингано-Мукденской операції дивізії присвоєно почесне найменування Мукденская.

8.09.45 р. полковнику Туренко було присвоєно військове звання генерал-майор авіації.

Після закінчення війни він продовжив службу у ВПС. З 1951 року — в запасі. Жив у р. Петрозаводськ.

Похований на кладовищі «Піски».