Яків Черевиченко

Фотографія Яків Черевиченко (photo Iakov Cherevichenko)

Iakov Cherevichenko

  • День народження: 12.10.1894 року
  • Вік: 81 рік
  • Дата смерті: 04.07.1976 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Генерал-полковник (1941), член КПРС з 1919 року.

Учасник Першої світової війни, старший унтер-офіцер. У Червоній Армії з 1918 року. У громадянську війну В 1-й Коннной армії командував командував взводом, ескадроном, полком. Закінчив кавказькі курси (1921), Вищу кавалерійську школу (1924), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1935). З 1927 командир і комісар кавалерійського полку, з 1935 командував 31-ї кавалерійської дивізії, 2-м і 3-м кавалерійськими корпусами, армійської кавалерійської групи. З липня 1940 командувач військами Одеського військового округу.

Один з видатних полководців Великої Вітчизняної війни.Під час війни командував 9-й (06 — 29.09.1941), потім 21-ю армією (29.09 — 04.10.1941). З 5.10 по 24.12.1941 — командувач Південним фронтом, війська якого 28 листопада 1941 року звільнили Ростов-на-Дону, що стало першою великою перемогою Червоної Армії в 1941 році. З 24.12.1941 за 2.04.1942 командував Брянським фронтом, війська якого брали участь у контрнаступі під Москвою, звільнивши Лівни, Новосіль, Верхів’я, Білів, Тім і вийшовши на підступи до Орла і Курська. Потім — заступник командувача військами Кримського та Північно-Кавказького фронтів, командувач Приморської групою військ Північно-Кавказького фронту і Чорноморською групою військ Закавказького фронту, війська якого брали участь в обороні Кавказу. З жовтня 1942 по лютий 1943 командував 5-ю армією Західного фронту, у квітні-вересні 1943 — заступник командувача Північно-Західним фронтом, у вересні 1943 — січні 1944 — командувач військами Харківського військового округу. З січня 1944 — у розпорядженні Ставки ВГК, був інспектором піхоти червоної АРМІЇ, в розпорядженні військової ради 1-го Білоруського фронту. З 27 квітня 1945 — командир 7-го стрілецького корпусу, який брав безпосередню участь у штурмі Берліна.

Після війни до 1948 продовжував командувати корпусом, потім помічник командувача військами Таврійського військового округу. З квітня 1950 р. у відставку. Вів велику військово-патріотичну роботу, був головою ради ветеранів 1-ї Кінної армії. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1941-1946). Кандидат в члени ЦК КПРС у 1941-1947.

Нагороди

2 ордена Леніна

4 ордена Червоного Прапора (1923, 22.02.1930, 19**, 19**)

орден Кутузова 1-го ступеня (29.07.1944)

орден Суворова 2-го ступеня (1945)

орден Червоної Зірки