Вернер Blankenburg

Фотографія Вернер Blankenburg (photo Werner Blankenburg)

Werner Blankenburg

  • День народження: 19.06.1905 року
  • Вік: 52 роки
  • Місце народження: Капут, Крейс Belzig, Німеччина
  • Дата смерті: 28.11.1957 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Німецький діяч, керівник Секції IIa в канцелярії фюрера (Section IIa in the Kanzlei des Führers). Вернер належить до переліку осіб, відповідальних за сумно відомий нацистський проект ‘T4’ (‘Aktion T4’) – серії експериментів по кастрації за допомогою рентгенівського випромінювання і вбивства польських євреїв.

Народився Blankenburg в Капуте, Крейс Belzig, провінція Бранденбург (Caputh, Kreis Belzig, Province of Brandenburg). До лав НСДАП і штурмових загонів він вступив у 1929-му; до 1938-го Blankenburg був оберрейхсляйтером Секції IIa і фактичним заступником керівника проекту, Віктора Шлюбу (Viktor Brack). Пізніше Шлюб звільнив займаний пост, і Вернер зайняв його місце.

З липня 1939-го почалося планування масового знищення дорослих з фізичними або розумовими відхиленнями – легендарний проект ‘T4’. У жовтні саме Blankenburg отримав у фюрера схвалення на початок програми по евтаназії ‘непотрібних’ полонених; керівникам програми на той момент вважалися Філіп Булер (Philipp Bouhler) і Карл Брандт (Karl Brandt). Булер, втім, особливо у справи програми не вникав, залишаючи велику частину рішень на відкуп Віктора Шлюбу; Вернер, на правах заступника Шлюбу, став таким чином одним з найважливіших учасників проекту.

Ні канцелярія, ні міністерство внутрішніх справ рейху не бажали мати з даною програмою нічого спільного; для здійснення глобального керівництва було створено кілька компаній-пустушок. Так звана ‘Робоча група під справах санаторіїв та опікунських закладів’ (Reichsarbeitsgemeinschaft Heil — und Pflegeanstalten) займалася набором добровольців, формуванням робочих команд, закупками обладнання і власне здійсненням масових вбивств. Задіяні в проекті співробітники канцелярії працювали під вигаданими іменами; так, замещавший Віктора Шлюбу за медичними проблема Бреннер (Brenner) був по-справжньому все тим же Бланкенбургом. В перелік обов’язків Вернера в той час входили підбір та опитування кандидатів на різні вакансії в центрах проекту; незважаючи на те, що програма була схвалена фюрером і, як наслідок, вважалася абсолютно законною, воліли тримати її в секреті.

24-го серпня 1941-го була успішно завершена перша фаза проекту; другу фазу місцеве керівництво затіяло вже за своєю ініціативою. Частина персоналу довелося поміняти; здебільшого співробітників переводили в проект ‘Reinhard’ (Aktion Reinhard) – не менш жорстоку і криваву програму по знищенню польських євреїв.

У квітні 1945-го Бланкенбурга – разом з іншими членами гітлерівської канцелярії – евакуювали в Баварію (Bavaria). Взявши дівоче прізвище дружини, новоявлений ‘Вернер Билеке’ (Werner Bieleke) влаштувався працювати банківським клерком в Людвігсбурзі (Ludwigsburg). Роботу Вернер міняв ще не раз – так, якийсь час він представляв якусь текстильну компанію; запідозрити в тихому клерку настільки жорстокого вбивцю не міг ніхто. 19-го лютого 1949-го Билеке вдруге одружився.

З 1945-го року Blankenburg-Билеке значився в списку розшукуваних поліцією військових злочинців. Знайти його слідчі так і не зуміли хоча Він підтримував зв’язки зі своїми батьками і навіть з рядом колишніх колег по ‘T4’.

Помер Вернер Blankenburg в Штутгарт-Вангене (Stuttgart-Wangen); поховали його під ім’ям ‘Вернер Билеке’ – оскільки офіційно Blankenburg помер ще 31-го грудня 1945-го. На похороні нациста були присутні його колеги – начебто Ервіна Ламберта (Erwin Lambert) і Серпня Дітріха Аллерса (August Dietrich Allers).