Венцель Вурм

Фотографія Венцель Вурм (photo Ventsel Vurm)

Ventsel Vurm

  • День народження: 27.02.1859 року
  • Вік: 62 роки
  • Дата смерті: 21.03.1921 року
  • Громадянство: Австрія

Біографія

Вурм (Wurm) Венцель фон (27.2.1859, Каролиненталь, поблизу Праги -21.3.1921, Відень), барон (16.8.1917), австро-угорський генерал-полковник (11.8.1917).

Син обер-лейтенанта. Освіту здобув у Віденській технічної військової академії (1879) і Академію Генштабу (1885). Службу почав 24.4.1879 лейтенантом 1-го інж. полку. Служив у штабах 58-й і 24-го пех. бригад. З 1894 служив у 75-го пех. полку, а потім -начальник штабу 14-ї пех. дивізії в Пресбург. З травня 1897 командир 76-го пех. полку. З кві. 1900 начальник штабу V АК (Пресбург). З окт. 1906 командир 37-й (Пльзень), з липня 1907 — 156-го пех. бригади. В февр. 1910 призначений командиром 19-го пех. дивізії в Пльзені. З лют. 1914командир XVI АК в Рагуса. З початком війни його корпус, перекинутий через Санджак до Увачу, увійшов до складу 6-ї армії ген. О. Потіорека. В сент. форсував Дріну і захопив важливий стратегічний пункт — Ягодну. У 1914 корпус Ст. був найбільш успішним з усієї австро-угорської армії, що діяла проти Сербії. Брав участь у боях проти сербських військ, аж до розгрому сербської армії в 1915-16. Після вступу у війну Італії корпус Ст. 23.5.1915 був перекинутий в Сирмию та розгорнуто захід Герца по р. Ізонцо. У березні 1917 здав командування корпусом ген. Р. Краличеку. 23.8.1917 призначений командувачем 1-ї армією «Ізонцо». В листоп. 1917 до складу його армії входили VII (фельдмаршал-лейтенант Р. Шарицер фон Рені) і XXIII (фельдмаршал-лейтенант фон Ксиксерикс) АК, а також 4-я (фельдмаршал-лейтенант Пфеффер), 14-я (генерал-майор фон Шенде), 33-я (генерал-майор Іванскі), 58-я {фельдмаршал-лейтенант Е. Цейдлер фон Герц), 63-я (генерал-майор фон Соретич) пех. і 13-я стрілецька (фельдмаршал-лейтенант фон Казлер) дивізії, 106-я дивізія ландштурма (генерал-майор Короткі) і гарнізон Фриуме (фельдмаршал-лейтенант фон Иштванович). 6.1.1918 1-я армія «Ізонцо» об’єднана з 2-ї в одну армію «Ізонцо» на чолі з В. У червні 1918 під час наступу на П’яве армія Ст. була досить сильною, до неї входили XVI (ген. піхоти Р. Краличек), IV (ген. А. Шенбург-Хартенштейн), VII (ген. піхоти Шарицер фон Рені) і XXIII (генерал піхоти фон Ксиксерикс) АК. Залишався на чолі армії до краху австро-угорського фронту і в листоп. 1918 вийшов у відставку.