Василь Шеншин

Фотографія Василь Шеншин (photo Vasiliy Shenshin)

Vasiliy Shenshin

  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Василь Никанорович Шеншин (1784 – 1831), російський командир епохи наполеонівських воєн, генерал-лейтенант, генерал-ад’ютант.

    З дворян Орловської губернії. 28 травня 1786 записаний фурьером в л.-гв. Ізмайловський полк. Поступив на службу в цей же полк портупей-прапорщиком 9 грудня 1797 і 30 вересня 1798 проведений в прапорщики.

    Брав участь у поході в Австрії в 1805 р. В 1807 р. бився з французами під Гутштадтом, Гейльсберга і Фрідланді, де був поранений кулею в ліву ногу і за відміну нагороджений капітанським чином.

    14 квітня 1809 проведений в полковники з переведенням в Архангелогородский мушкетерський полк, що перебував у Дунайської армії. Брав участь у боях з турками у 1809-1811 рр. За взяття Журжи у травні 1811 р., де був поранений у ліву руку, отримав 17 червня 1811 призначення шефом Архангелогородского полку.

    На початку 1812 р. Архангелогородский піхотний полк, шефом якого був Шеншин, у складі 1-ї бригади 8-ї піхотної дивізії входив у 2-й корпус П. К. Ессена Дунайської армії. Бився з французами під Борисовим, на Березині та брав участь у переслідуванні їх до Вільни.

    У 1813 р. перебував при облозі і взятті Торна, бився під Бауценом, Дрезденом і Пирной і за відмінності проведений 15 вересня 1813 в генерал-майори. Під Лейпцигом поранений в живіт, а за хоробрість нагороджений 6 жовтня 1813 орденом Св.Георгія 3-го кл. № 327В відплата відмінних подвигів мужності і хоробрості, наданих у битві проти французьких військ 6 жовтня під Лейпцигом, при штурмі села Грос-Поту.

    У 1814 р. поранений під Монмирайлем картеччю в праву руку. 6 травня 1814 призначений командиром 2-ї бригади 8-ї піхотної дивізії, 18 лютого 1818 отримав у командування 1-ю бригаду 23-ї піхотної дивізії.

    29 травня 1821 призначений командиром л.-гв. Фінляндського полку, після чого з 7 лютого 1823 командував 1-ї бригади 2-ї гвардійської піхотної дивізії, з 14 березня 1825 – 1-ї бригади 1-ї гвардійської піхотної дивізії, яку одним з перших бригадних командирів гвардії привів до присяги на вірність Миколі I 14 грудня 1825, за що 15 грудня наданий в генерал-ад’ютанти.

    22 серпня 1826 року отримав чин генерал-лейтенанта. Брав участь у війні з турками в 1828-1829 рр. і після взяття Варни призначений 23 вересня 1828 командиром 1-ї гвардійської піхотної дивізії. У 1831 р. брав участь у Польській кампанії. Помер від холери. Похований у Петербурзі на Лазаревському цвинтарі Олександро-Невської лаври.