Теодор Ейке

Фотографія Теодор Ейке (photo Theodor Eicke)

Theodor Eicke

  • День народження: 17.10.1892 року
  • Вік: 50 років
  • Місце народження: Хюдинген, Німеччина
  • Дата смерті: 26.02.1943 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Брав участь у розробці системи концтаборів в нацистській Німеччині і був одним з організаторів «Ночі довгих ножів». Обергрупенфюрер СС. 1-й командир 3-ї танкової дивізії СС «Тотенкопф».

Теодор Ейке народився 17-го жовтня 1892-го року, помер 26-го лютого 1943-го. Брав участь у розробці системи концтаборів в нацистській Німеччині і був одним з організаторів ‘Ночі довгих ножів’. Обергрупенфюрер СС. 1-й командир 3-ї танкової дивізії СС ‘Тотенкопф’.

Теодор Ейке народився 17-го жовтня 1892-го року в Хюдингене, Ельзас. Його батько був начальником залізничної станції. Теодор – один з 11 дітей у сім’ї. Після того, як Ейке в 1909-му виключили з училища, він пішов в армію. 1913-м з 23-го Рейнланд-Пфальцського піхотного полку його перевели в 3-й Баварський, а потім в 1914-му — в 22-й Баварський піхотний полк. У цьому ж році він одружився на Берті Швебель, і в 1916-го у пари народилася дочка Ірма.

В ході Першої світової Теодор в нижчих чинах брав участь у боях у Фландрії, зустрівши кінець війни в званні унтер-офіцера на Західному фронті, у складі резервн

ой кулеметної роти 2-го Армійського корпусу. Кинувши технічне училище в Ільменау з-за проблем з грошима, Ейке в 1920-му відсвяткував появу на світ своєї другої дитини, сина Германа, який був убитий в бою 2-го грудня 1941-го.

За агітацію проти Веймарської республіки Теодора вигнали з роботи поліцейського інформатора, після чого історія повторювалася двічі. У 1928-му він вступив в НСДАП і СА, з серпня представляючи СС. Система СС припала до душі Ейке, і він швидко почав підйом по кар’єрних сходах – Генріх Гіммлер призначив його унтерштурмфюрером і командиром 147-го взводу СС, розташованого в Людвігсхафені.

В результаті конфлікту з гауляйтером Рейнланд-Пфальца, Йозефом Бюркелем, група есесівців на чолі з Ейке проникла в штаб-квартиру НСДАП в Людвігсхафені, і Теодор три години протримав Йозефа в стінній шафі. За це Ейке прямо опинився в психушкеи позбувся всіх звань. Однак завдяки розпорядженням Гіммлера, положення Теодора в СС було відновлено – і він став комендантом концтабору в Дахау.

Під керівництвом Ейке табір швидко перетворився на одне з найбільш дисциплінованих місць для охоронців і одне з самих жахливих місць для ув’язнених. За багато проступки відтепер передбачалася смертна кара, чого не було при штурмбанфюрере СС Хильмаре Векерле. Концтабір став приносити дохід, завдяки в ньому кузні і взуттєвої майстерні. Теодор постарався настільки, що Дахау став прототипом для інших таборів.

Фанатизм в просуванні ідеології нацизму допоміг Ейке отримати звання бригадефюрер СС, а потім — Інспектора концтаборів СС. Після особистої участі у вбивстві Ернста Рема, Теодор був введений на посаду группенфюрера СС. У 1937-му він став членом Рейхстагу і утримував позицію депутата вплотьдо своєї смерті. Реорганізувавши концтабору, ініціативний Теодор створив підрозділ СС ‘Мертва голова», суть якого полягала в несенні служби в таборах. Під початком Ейке пройшли службу Адольф Ейхман, Рудольф Хесс і Карл Отто Кох.

Однак цього разу фанатизм нациста призвів до того, що дивізія ‘Тотенкопф’ не взяла участь у Польській кампанії, хоча в 1940-му році і стала частиною Французької кампанії. Солдати Ейке помирали як мухи, а один генерал прозвав Теодора ‘м’ясником’ за те, що той взагалі не дбав про втрати в його дивізії. Мабуть, це було не так важливо, тому що згодом Ейке отримав планку до Залізного хреста II ступеня, Залізний хрест I ступеня, а в день народження Гітлера, 20-го квітня 1942-го року, був нагороджений Лицарським хрестом з дубовим листям.

У січні 1943-го дивізія ‘Тотенкопф’ опинилася на сході, щоб брати участь в боях за Хар