Судець Володимир

Фотографія Судець Володимир (photo Vladimir Sudec)

Vladimir Sudec

  • День народження: 10.10.1904 року
  • Вік: 77 років
  • Місце народження: Нижньодніпровськ, Україна
  • Рік смерті: 1981
  • Громадянство: Україна

Біографія

Родился10 жовтня 1904года в селищі Нижньодніпровськ, на Україні.

На військовій службі з 1925 року Закінчив військово-технічну школу ВВС (1927), школу льотчиків (1929), курси удосконалення комскладу при Військовій Повітряній академії РСЧА (1933), Вищу військову академію (1950, Військова академія Генерального штабу). З 1927 року – молодший механік ескадрильї, з 1929 року – льотчик, командир ланки і авіазагону. В 1932-1933 роках – командир і комісар окремого авіазагону. З 1933 року – інструктор-радник командира авіабригади Монгольської Народної Республіки, там же командував авиагруппой радянських ВПС.

Після повернення в СРСР, з 1938 року командував винищувальної ескадрильї, з 1939 року – помічник командира авіабригади, учасник радянсько-фінляндської війни 1939–1940годов. З березня 1940 року – командир авіабригади, з серпня – авіа дивізії, з листопада – дальнебомбардировочной авіакорпусу. На цій посаді вступив у Велику Вітчизняну війну.

У серпні 1941 року призначений командувачем ВПС 51-ї армії в Криму, з жовтня – командувачем ВПС Щеплений, з травня 1942 року – командувач 1-ї повітряної бомбардувальної армією, після переформування якої з жовтня став командиром 1-го бомбардувального авіакорпусу. З березня 1943 року – командувач 17-ї повітряної армії.

Авіаційні з’єднання і об’єднання під керівництвом В. О. Судець брали участь у боях на Південному, Північно-Західному, Брянському, Воронезькому, Західному, Волховському, Ленінградському, Калінінському, Південно-Західним і 3-му Українському фронтах, успішно виконували бойові завдання при прориві блокади Ленінграда, у Курській битві, при звільненні Донбасу, Лівобережної і Правобережної України, Яссько-Кишинівської, Будапештської та Віденської операціях. За вміле командування повітряної армії і проявлені при цьому рішучість і відвагу Ст. А. Судець присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни з квітня 1946 року – начальник Головного штабу, заступник головнокомандувача ВПС, з жовтня 1951 року – начальник Липецких вищих офіцерських курсів ВПС, з червня 1953 року – командир 26-ї повітряної армії, з березня 1955 року – командувач дальньої авіації (1955-1958 роках – заступник головнокомандувача ВПС). З квітня 1962 року головнокомандувач Військами ППО країни і заступник міністра оборони СРСР.

У період переозброєння дальньої авіації реактивними літаками Ст. А. Судець виконав велику роботу по освоєнню летнотехническим складом нових бойових машин.

З 1966 року – в Групі генеральної інспекції МО СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР VI скликання. Герой Югославії (1964) і Монгольської Народної Республіки (1971).

Нагороджений чотирма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, п’ятьма орденами Червоного Прапора, орденами Суворова I і II ступеня, Кутузова і ступеня, Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в ЗС СРСР» III ступеня, медалями, а також іноземними орденами і медалями.