Степан Бабарикін

Stepan Babarykin

  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Бабарикін Степан — п’ятдесятник томських кінних козаків. У 1659/60, а також у 1661 їздив з Томська з посольством до Алтин-хана Лубсану, щоб нагадати останнього про шерти, яку приніс рос. царю ще його дід — Алтынхан Омбо Эрдени-хунтайджи, змусити його відмовитися від претензій вважати киргизів своїми підданими і повернутися на старі родові кочовища.

    Про свою поїздку він в статейному списку повідомив в Посольський наказ наступне: «…у нинішньому ж у 169 році червня 5 дня поїхали я, Стенька Бабарикін, з товарыщи іс Томсково міста в Мугальскую землю. Червня 19 день приїхали… Киргискую землю на урочищі на Білій Июс в улуси х киргиским князцам, до Сенчикеню з товарыщи, і говорили їм про підводах і про корму і про воже, щоб вони за указом великого государя… Олексія Михайловича… і государя благовернаго царевича… Олексія Олексійовича… дали нам для великого государева посольсково справи підводи і корм, і вожа, і проводили б до Мугальской землі. І ті киргиские князцы… государеву указу учинилися неслухняні, підводи і корму і вожа не дали і відмовили: не буде вам від нас нічево. А про мугальсково князя Лобзяна Сайн-контайчю сказали. — Кочує-де він з своїми улуси далеко на урочищі Каратале, і до тих-де місць вам не доїхати. І тих промов їх не убояся, купили ми собі в них, киргиз, коні і корм, і вожа найняли киргисково ж мужика Сетькеека Чюлонова дорогою ціною, і поїхали іс Киргиз в Алтыры липня в 7 день. І липня в 12 день приїхали у Верхні Киргизи, в Алтырскую землю на урочищі на Уйбат-річку до алтырскому князцу Баку з товарыщи. І говорили їм… про підводах і про корму і про воже, щоб вони для великого государева посольсково справи дали нам підводи і корм і вожа до Мугальской землі. І алтырцы у всьому нам відмовили: не буде вам від нас нічево, а вам-де не дійти до Мугальской землі. Та ми того не убояся, купили у них, у алтырцов, лошеди і худобу собі на корм дорогою ціною для дальньої мугальской дороги, і пішли за Абакан-річку в Саянские гори і, перешед Саянские гори, прийшли на Ким чик-річку. Липня у 21 день за Ким чикомрекою наїхали на нас злодійські люди саянцы, і тут напускали, і коні у нас відганяли, і побити нас до смерті хотіли. І від тих злодіїв ми устереглися, і вмовили, і закликали їх до себе, і найм їм дали, щоб довели нас до мугальских людей. І ті саянцы дали нам вожа. І той вож навів нас на злодійських людей на саян. І ті злодії саяни на становьях за дві ночі на нас на[пу]скались, і тут ми від них остереглися. І той ж ноч довів в улус до саянсково князца Иргая з товаришами. І… Иргай підведення і вожа до Мугальской землі і корму не дав. І поїхали від нево з улусу на своїх же лошедях. І на стану в ночі єво ж Иргаевы люди, саянцы, злодійськи під’їжджали, і напускали, і за нас з луків стріляли. І тут з нас козака Федьку Рудакова на варті поранили стрілою, ліву ногу пробили. І тут від тих злодіїв з оружья відбилися, і з тово місця назавтрея поїхали. І серпня в 12 день приїхали… мугальские улуси Алтина-царя до сина йово Лобзяну Сайн-контайче на урочищі Амьтытай на Тес-річку, а річка Тесь тече у велике озера Упьсу. І на приїзд для государьского величності він, Лобзян, мугальской князь Сайн-контайчі, нам… прислав юрти, і їжу і пиття, і для береженья 4 осіб караульщиков, від крадіжки і від образ велів беретчь. І серпня в 15 день Алтина-син царя Лобзян Сайнконтайчи велів мені бути… до себе в юрту на посольство. І прийшовши до нього, Лобзяну Сайн-контайче, проти наказний пам’яті я… мова вимовив всю сповна. І він… вислухавши, проти наказний пам’яті на посольство мені… говорив. — Прибігли — де мої посланці Дега Табунів з товарыщи іс Томсково в Мугалы і сказали мені… приходили-де государеві руські люди до моїх… посланцям до Деге Табунову з товарыщи в Томському місті на двір, де вони поставлені, і посланцям моїм погрожували, що ніби-де їх хочуть іс Томсково свесть в Тоболеск і тут в Тоболеске їх затримати. І оттово-де мої посланці злякалися й іс Томсково побігли. А приходив де до моїх… посланцям… і говорив їм такі речі томської служилої людина Васька Шумілов. І нині-де я… посилаю до великим государем в Томській місто для довідки з тобою, з Степаном… посланців своїх Ачита-бакши з товариші, з 3 чоловік. І де мої… посланці в Томській приїдуть, і великий государ велів би моїм посланцям з тим з Ваською Шуміловим даті очну ставку і про таку справу знайти справді, чия брехня і чия правда. І буде він, Васька, винен, і в тому-де вільний великий государ, а буде мої… посланці винні перед великим государем, і я-де, Лобзян, своїх посланців накажу стратити. Та він же, Лобзян Сайн-контайчі, говорив. — Какде були мої… посланці… в Томському місті на посольстві, і син боярської Степан Гречанин моїм Лобзяновым посланцям говорив такі речі, що-де ви просите у великого государя подарунків багато, а проти-де тово вашому князеві Сайн-контайче отдарить великому государю буде чим? Та він же… — В колишніх-де годех батька його государева блаженныя пам’яті… царя… Михайла Федоровича… до отця мого Алтину-цареві Мугальскую землю посли багато разів бували, і батька моево Алтина-царя до великого государя посланці багато ж бували, і щоб-де великий государ велів відпустити посланців ево Лобзяновых до себе… до Москви… І 31 серпня в день… Лобзян Сайн-контайчі звелів мене… від себе з улусу відпустити з честю, і підводи і корм та провожатих дав, і велів нас проводити з Мугальской землі на Ким чик-річку до мынгатьцких людей з великим береженьем. Так зі мною ж… він… послав до великим государем в Томській місто посланців своїх Ачитабакши та Туму та з ними кошевара Котону. А, живучі у Лобзяна в улусі, ніякі образи нам не було і корм був досить. А з Ким чіка-річки пішли ми… на своїх лошедях в Саянские гори, і перешед Саянские гори, перевезлись Абакан-річці і приїхали на Аскыс-річку в ВерхниеКиргизы в Алтырской улус х князцу Баку з товарыщи. І ті алтырьцы… похвалялися нас побити і з селемами околь нас їздили, і січ замахувалися, і товмача Микитку Чюру селемами тыльем били і увечили, і бороду у нево видерли, і з ослопы з улусу нас проводжали і погрожували: надалі-де вам суду їздити непочто, і підвід і корму не дали. І іс того улусу поїхали на своїх же присталых лошаденках і приїхали в Киргискую землю на Білій Июс-річку х князцу Сенчикеню з товарыщи і говорили їм про підводах, щоб за указом великого государя оне, киргизи, дали нам корм і підводи. І той Сенчикень з товарыщи в корму і в підводах відмовили. І ми… поїхали іс Киргиз на своїх же присталых лошаденках і приїхали в Томській місто жовтня в 15 день». У 1662 як пристава Б. побував з цими посланцями Лубсана в Москві. У 1665/66 разом з сином боярським Р. Старковим ще раз їздив до Лубсану з цар. платнею та грамотою. У лютому 1667 шукав зі Старковим на р. Упса місце для споруди острога: «…воєводи Іван Васильович Бутурлін та Прокофей Прокопович Приводів веліли їхати в Киргискую землю на усть Упси-річки… боярському Роману Старкову так… Степану Бабарыкину, так подьячему Іванка Семенову, так толмачю Ермачку Мельникову, та кінного козака Савці Аркашеву. А приїхавши їм у Киргискую землю на усть Упси-річки, розъездити і додивитися, мочного на усть Упсыреки бути місту або острогу, і підійшли чи бажані місця — пашенные і сенние покоси, і ліси, і рибні ловлі і всякі угіддя, і мочного той місто або острог зміцнити, і буде до того міста водяний шлях? Так Роману ж… досмотрети від усть Упси-річки вгору по Єнісею-річці до Коя-річки, і на річці мочного бути місту або острогу. І тим місцям учинити креслення і описати имянно». У 1666/ 67 Б. знову їздив до Москви приставом при послів Лубсана.