Сергій Щиров

Фотографія Сергій Щиров (photo Sergey Shirov)

Sergey Shirov

  • День народження: 06.02.1916 року
  • Вік: 40 років
  • Місце народження: с. Якимівка, Запорізька область, Україна
  • Дата смерті: 07.04.1956 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

Капітан С. С. Щиров здійснив 258 бойових вильотів, у 38 повітряних боях збив особисто 14 і в групі 3 літаки супротивника. 13 Грудня 1942 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з ворогами, удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Народився 6 Лютого 1916 року в селі Якимівка ( нині селище ) Якимівського району Запорізької області в родині селянина. З 1927 жив у місті Севастополь. Закінчив 5 класів і школу ФЗУ при об’єднанні «Крименерго», Мелітопольський аероклуб. З 1932 року в Червоній Армії. Восени 1938 року направлений на навчання у Качинську військову авіаційну школу.

З перших днів Великої Вітчизняної війни в діючій армії. На Південно — Західному фронті у повітряних боях збив 2 літаки противника особисто і 1 в групових боях.

З 24 Червня 1942 року Старший лейтенант С. С. Щиров воював на Північно — Кавказькому фронті. В боях за Туапсе став найрезультативнішим радянським льотчиком — винищувачем. Був заступником командира ескадрильї 518-го винищувального авіаційного полку ( 236-я авіадивізія, 5-а Повітряна армія ). З Серпня 1942 року командував ескадрильєю. З Липня по Жовтень 1942 року здійснив близько 120 бойових вильотів, з них 12 — на штурмівку військ ти бойової техніки супротивника.

До Листопада 1942 року інструктор з техніки пілотування 87-го винищувального авіаційного полку ( 236-а винищувальна авіаційна дивізія, Західний фронт ) Капітан С. С. Щиров здійснив 258 бойових вильотів, у 38 повітряних боях збив особисто 14 і в групі 3 літаки супротивника. 13 Грудня 1942 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з ворогами, удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував службу у ВПС. З 1945 року — Підполковник. У Листопаді 1949 року незаконно засуджений. 26 Грудня 1950 року позбавлений звання Героя Радянського Союзу. У 1953 реабілітований. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 Квітня 1989 року в зв’язку з припиненням кримінальної справи за відсутністю складу злочину скасовано Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 Грудня 1950 року у частині позбавлення його звання Героя Радянського Союзу і бойових нагород.

Нагороджений орденами Леніна ( двічі ), Червоного Прапора, Кутузова 3-го ступеня, Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями, а також іноземним орденом». Помер 7 Квітня 1956 року в Казані.