Ремус Войрш

Фотографія Ремус Войрш (photo Remus Woyrsch)

Remus Woyrsch

  • День народження: 02.09.1847 року
  • Вік: 72 роки
  • Місце народження: Пильсниц, Сілезія, Німеччина
  • Дата смерті: 06.08.1920 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Німецький генерал-фельдмаршал (1917). В кві. 1866 вступила 1-й гвардійський пех. полк; лейтенант (1866). З 1873 полковий ад’ютант, з 1876 ад’ютант 2-ї гвардійської пех. бригади. У 1878-79 і 1882-89 служив у Генштабі.

У 1879-82 командир роти, в 1889-92 — батальйону 1-го гвардійського пех. полку. В 1892-94 начальник штабу VII АК, в 1894-96 — гвардійського корпусу. З 1896 командир гвардійського фузилерного полку, з 1897 — 4-го пех. бригади, з 1901 — 12-ї дивізії, в 1903-10 -VI АК. У 1911 році вийшов у відставку. При мобілізації 2.8.1914 призначений командиром Сілезького ландверного корпусу (2 ландверные дивізії і 72 гармати), розгорнутого на Бреславльском напрямку і знаходився в оперативному підпорядкуванні 8-ї армії ген. М. Притвица унд Гаффрон. Граючи сполучну роль між герм. і австро-угорськими військами, корпус Ст., перевершуючи по своїм бойовим якостям австро-угорські війська, постійно використовувався командуванням для підтримки дій союзника. При плануванні своїх операцій в 1914 австро-угорське командування відводив корпусу Ст. задачу забезпечення наступу 1-ї і 4-ї армій між Віслою і Бугом. В ході Галицької битви 1914 корпус Ст. 22 серп. спрямований на посилення правого флангу 1-ї австро-угорської армії. 28 серп. (9 вересня) корпус, разом з австро-угорськими військами, зазнав тяжкої поразки і був змушений відступити, втративши практично всю артилерію 4-й ландверной дивізії та 5 тис. чол. полоненими. 25.10.1914 нагороджений орденом Pour ieMerite. 3.11.1914 на базі корпусу розгорнута армійська група «Войрш». До січ. 1915 йому, крім ландверного корпусу, були в оперативному відношенні підпорядковані 1-я (ген. Ст. Данкль) і 2-я (ген. Е. Бем-Эрмоли) австро-угорські армії. Сам ландверный корпус (яким тепер командував генерал-лейтенант Г. фон Кеніг) складався з 3-й (генерал-лейтенант фон Рисі) і 4-й (генерал-лейтенант фон Вегерер) ландверных дивізій і ландверной дивізії генерал-лейтенанта фон Бредова. Згодом діяв зі своєю групою в Силезиии Польщі у складі герм. Східного фронту. 23.7.1915 отримав дубові гілки до ордену Pour ie Merite. В кінці червня 1916 група Ст. (XXV резервний, III і ХХП австро-угорські корпусу, III герм. ландверный корпус; все ок. 82 батальйонів і 248 знарядь) розташовувалася проти 4-й укр. армії Західного фронту (район Барановичів), де планувалося нанести головний удар рос. фронту. Успішними діями зірвав спробу прориву фронту, утримавши позиції і завдавши великої шкоди противнику. Одночасно 29.8-31.12.1916 головнокомандувач групою армій «Войрш», створеної для стабілізації становища на фронті після поразки австро-угорських військ в ході Брусилівського прориву і вступу у війну Румунії. 15.12.1917 звільнений у відставку.