Петро Чичерін

Фотографія Петро Чичерін (photo Petr Chicherin)

Petr Chicherin

  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Російський командир епохи наполеонівських воєн, генерал від кавалерії), генерал-ад’ютант.

    З дворян Тульської губернії. В службу записаний 8 квітня 1785 сержантом в лейб-гвардії Преображенський полк, з якого 1 травня 1789 переведений вахмістром в лейб-гвардії Кінний полк. Проведений в корнети 7 вересня 1797, в полковники 4 грудня 1803.

    Брав участь в Аустерлицком битві. До кампанії 1806-1807 рр. був у боях при Гейльсберге і Фрідландом. Різниця в останньому нагороджений 20 травня 1808 орденом Св. Георгія 4-го кл. В нагороду відмінного мужності і хоробрості, наданих у битві 2 червня при Фрідланді проти французьких військ, де, перебуваючи у прикриття батарей, з примерною твердостию витримував дії ворожої артилерії, віддаляючи всяке на батареї наші замах ворога.

    12 грудня 1809 призначений командиром л.-гв. Драгунського полку.

    На початку 1812 р. л.-гв. Драгунський полк, командиром якого був Чичерін, в складі 1-ї бригади гвардійської кавалерійської дивізії входив в 1-й резервний кавалерійський корпус 1-ї Західної армії. Брав участь у справах за Вилькомире, Вітебську, Смоленську, Бородіна. З вересня 1812 р. перебував у складі партизанського загону генерала Дорохова. За виявлену відмінність у бою під Червоним наданий 6 грудня 1812 року в генерал-майори і удостоєний 3 червня 1813 ордена Св. Георгія 3-го кл. № 307В нагороду за відмінну хоробрість і мужність, виявлені у боротьбі проти французьких військ 4-6 листопада 1812 року під Червоним.

    У кампанії 1813 р. брав участь у боях при Люцене, Бауцене, Кульмі та Лейпцигу. В останньому поранений шаблею в щоку.

    Оговтавшись від рани, повернувся в стрій і знаходився у справах за Фер-Шампенуазе і при взятті Парижа. Після завершення війни продовжував командувати л.-гв. Драгунським полком. Також командував 1-ю бригадою легкої гвардійської кавалерійської дивізії. 15 грудня 1825 наданий в генерал-ад’ютанти, 1 січня 1826 р. проведений в генерал-лейтенанти. Командиром 1-ї легкої гвардійської кавалерійської дивізії призначено 6 грудня 1826. Брав участь у війні з турками в 1828-1829 рр., у придушенні польського повстання 1831 р., командуючи зведеним Гвардійським корпусом. 18 грудня 1833 призначений складатися при Е. І. в. 22 квітня 1834 отримав чин генерала від кавалерії. Похований в Троїце-Сергієвій приморської пустелі.