Отто Ціліакс

Фотографія Отто Ціліакс (photo Otto Ciliax)

Otto Ciliax

  • День народження: 30.10.1891 року
  • Вік: 73 року
  • Місце народження: Нойдитендорф, Німеччина
  • Дата смерті: 12.12.1964 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Німецький адмірал (1943). Знаменитий успішним проведенням операції «Цербер» — проведенням трьох великих військових кораблів з Бреста в Німеччину через Ла-Манш.

Отто Ціліакс вступив в кайзерівський військово-морський флот кадетом 1 квітня 1910 року і почав своє навчання на борту броненосного крейсера «Victoria Louise», служив на якому до 31 березня 1911 року. Перше офіцерське звання — молодший лейтенант (Fähnrich zur See) отримав 15 квітня того ж року, вже вступивши у військово-морську академію, в якій навчався з 1 квітня 1911 по 30 вересня 1912. Наступним місцем його служби був лайнер «Hannover» (1 жовтня 1912 — 30 листопада 1915), де 27 вересня 1913 року був підвищений у званні до лейтенанта (Leutnant zur See).

Перша світова війна

У грудні 1915 року Ціліакс пройшов одне місячний курс підводників і на наступний короткий період (2 січня — 20 лютого 1916) став вахтовим офіцером на міноносці «T-37». З 21 лютого по 15 березня брав участь у приймальних випробуваннях на новій підводному човні «U-52». 16 березня він був призначений вахтовим офіцером на даній підводному човні, і 22 березня був підвищений у званні до старшого лейтенанта (Oberleutnant zur See).

Під час служби на «U-52» (до 14 жовтня 1917 року) був нагороджений — Залізним хрестом ІІ-го та І-го ступеня.

Після служби на човні, до кінця Першої світової війни проходив службу на наступних посадах:

Служив у 2-ї флотилії підводних човнів (15 жовтня — 11 листопада 1917)

У училищеподводников (12 листопада — 5 грудня)

Знову у 2-ї флотилії підводних човнів (6 грудня — 23 червня 1918)

Командир підводного човна «UB-96» (24 червня — 28 липня)

У відділі прийому нових підводних човнів (2 липня — 10 серпня)

Знову в училищі підводників (11 — 24 серпня)

Другим ад’ютантом до відділу інспекції за підводними човнами (25 серпня — 23 вересня)

Командир підводного човна «UС-27» (24 вересня — 20 січня 1919)

У відділі стеження за підводними човнами (21 січня — 14 березня)

Між війнами

Після закінчення війни деякий час був по командиром міноносців — «T-92» і «T-107» (15 березня — 30 листопада), «T-181» (1 грудня — 18 січня 1920), «T-140» і «T-145» (19 січня — 31 грудня), служачи на останньому 29 червня 1920 року проведений в капітан-лейтенанти (Kapitänleutnant).

Продовження його кар’єри відбувалося на березі і таких військових кораблях:

В штабі командування військово-морськими базами в Балтійському морі (1 січня 1921 — 11 липня)

У військово-морському архіві (12 липня — 24 березня 1922)

Радник у флотському відділі в Гамбурзі (25 березня — 31 січня 1923)

Радник у флотському відділі в Бремені (15 лютого — 20 березня)

Викладач в морському училищі в Мюрвике (21 березня — 30 вересня)

Командир на міноносці «G-8», 1-й миноносной флотилії (1 жовтня — 23 березня 1924)

У відпустці через хворобу (24 березня — 10 серпня)

В організаційному відділі військово-морських баз в Балтійському морі (11 серпня — 29 березня 1925)

Командир торпедного катера «S-18» (30 березня — 22 вересня 1926)

Командир загону 1-ї флотилії торпедних катерів (23 вересня — 26 вересня 1928), після чого, 1 жовтня підвищений до капітана ІІІ-го рангу (Korvettenkapitän).

Радник у військово-морському штабі (1 жовтня — 23 травня 1929)

1-ї штаб-офіцер у штабі командування військово-морськими силами в Балтійському морі (24 травня — 31 грудня)

1-ї штаб-офіцер у штабі командування розвідувальними силами (1 січня 1930 23 вересня 1931)

Радник в тренувальному відділі військово-морського командування (25 вересня — 30 вересня 1932)

Радник у флотському відділі військово-морського командування (1 жовтня — 28 вересня 1934)

Кар’єра в Рейху

З приходом до влади Гітлера, Ціліакс 1 жовтня 1933 року підвищено у званні до капітана ІІ-го рангу (Fregattenkapitän). 29 вересня 1934 року він призначений начальником флотським відділом, а після і операційним відділом військово-морського командування (11 січня 1936 року перейменовано в «Головне командування військово-морського флоту» (OKM — Oberkommando der Marine) — залишався на посаді до 21 вересня 1936 року. В цей час підвищений у званні — 1 липня 1935 року став капітаном І-го рангу (Kapitän zur See).

22 вересня 1936 року призначений капітаном кишенькового лінкора «Адмірал Шеер». Залишався ним до 30 жовтня 1938 року. В цей же час був тимчасовим командувачем німецькими військово-морськими силами в Іспанії (22 березня — 26 червня) — «Адмірал Шеер» разом з іншими німецькими кораблями брав участь у блокаді під час громадянської війни. Следющие кілька місяців провів за щтабе головнокомандувача лінійними силами (1 листопада — 6 січня 1939), після чого призначений командиром новітнього лінійного крейсера «Шарнхорст» (з 7 січня по 28 вересня).

Друга світова війна

Звання

Фенрих (15 квітня 1911)

Лейтенант (27 вересня 1913)

Обер-лейтенант (22 березня 1916)

Капітан-лейтенант (29 червня 1920)

Корветтен-капітан (1 жовтня 1928)

Фрегатенн-капітан (1 жовтня 1933)

Капітан цур зее (1 липня 1935)

Контр-адмірал (1 листопада 1939)

Віце-адмірал (1 червня 1941)

Адмірал (1 лютого 1943)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (13 червня 1916)

Залізний хрест 1-го класу (3 листопада 1916)

Іспанська хрест у золоті, з мечами (6 червня 1939)

Німецький хрест у золоті (20 листопада 1941)

Лицарський хрест (21 березня 1942) — за успішне проведення операції «Цербер».

Згадувався в «Вермахтберіхт» 13 лютого 1942