Олексій Радзієвський

Фотографія Олексій Радзієвський (photo Aleksey Radzievskiy)

Aleksey Radzievskiy

  • День народження: 31.07.1911 року
  • Вік: 68 років
  • Місце народження: Умань, Росія
  • Дата смерті: 30.08.1979 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

В 1929 році був призваний в Червону Армію. Після закінчення в 1931 році кавалерійської школи командував кавалерійським взводом, потім ескадроном. У 1938 році А. В. Радзієвський закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.

Народився в сім’ї українського селянина в місті Умані у 1911 році. Після закінчення середньої школи з 1927 року працював формувальником на силікатному заводі в Умані.

В 1929 році був призваний в Червону Армію. Після закінчення в 1931 році кавалерійської школи командував кавалерійським взводом, потім ескадроном. У 1938 році А. В. Радзієвський закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.

Після закінчення військової академії він був призначений помічником начальника 1-ї частини штабу 18-ї гірсько-стрілецької дивізії Середньо-Азіатського військового округу. У 1941 році він закінчив Військову академію Генерального штабу.

Велика вітчизняна війна

У Велику Вітчизняну війну він був начальником штабів кавалерійської дивізії і кавалерійського корпусу на Західному і Південно-Західному фронтах. Брав участь в оборонних боях під Москвою, а потім в контрнаступ військ Західного фронту. У складі 1-го гвардійського кавалерійського корпусу брав участь в боях під Харковом, на Сіверському Дінці, у форсуванні Дніпра, а також у визволенні Києва та інших міст.

У лютому — липні 1944 року і з січня 1945 року А. В. Радзієвський обіймав посади начальника штабу 2-ї, а з листопада 1944 року 2-ї гвардійської, танкової армії на 2-му Українському та 1-му Білоруському фронтах. З липня 1944 р. по січень 1945 року командував цією армією. У складі 2-ї гвардійської танкової армії брав участь у визволенні польських міст Люблін, Седльце, Лукув, Варшава та інших.

З лютого 1944 р. до кінця війни начальник штабу та командувач 2-ї гвардійської танкової армії.

Післявоєнний час

Після війни він служив на відповідальних посадах в Північній групі військ: з 1945 по 1947 рік обіймав посаду начальника штабу армії. З 1947 по 1950 рік — командувач армією. З 1950 по 1952 рік — головнокомандувач Північною групою військ.

З липня 1952 року Олексій Іванович Радзієвський командував військами Туркестанського Військового Округу. C квітня 1953 році він був Начальником бронетанкових і механізованих військ збройних сил СРСР. З травня 1954 року командував військами Одеського військового округу.

З липня 1959 року він був призначений 1-м заступником начальника Військової академії Генштабу Збройних Сил СРСР (з 1961 року він професор академії).

З квітня 1968 він був начальником Головного управління військово-навчальних закладів міністерства оборони, а з липня 1969 по лютий 1978 року начальником Військової академії ім. М. В. Фрунзе.

У 1972 році йому було присвоєно звання генерала армії.

З лютого 1978 року військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР.

Олексій Іванович Радзієвський був депутатом Верховної Ради СРСР 5-го скликання.

Помер А. В. Радзієвський 30 серпня 1979 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.