Олександр Прохоренко

Фотографія Олександр Прохоренко (photo Alexander Prokhorenko)

Alexander Prokhorenko

  • День народження: 22.06.1990 року
  • Вік: 25 років
  • Місце народження: с. Містечка, Оренбурзька, Росія
  • Дата смерті: 17.03.2016 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

‘Російський Рембо’ допоміг знищити терористів ІГ, спричинивши потужний удар на себе, коли потрапив в оточення джихадских сил.

Хоробрий російський солдат Олександр Прохоренко, закинутий з одиночним завданням по полювання за бойовиками ІГ, був виявлений терористами і оточений. Олександру вдалося відправити точні координати — для наведення ударів російських літаків на цілі ворога.

Безстрашний офіцер вирішив не здаватися без бою, викликав вогонь на себе і загинув в результаті вибуху разом з бойовиками ‘Ісламської держави’. Події відбулися в районі населеного пункту Тадмор, провінція Хомс, Сирія (Homs, Syria).

Офіційний представник Російської армії підтвердив те, що трапилося, завивши, що російський офіцер спецназу було вбито біля Пальміри (Palmyra) ‘при виконанні спеціального завдання з наведення ударів російських літаків на цілі терористів ІГ’.

Офіцер виконував бойове завдання в області Пальміри протягом тижня, виявляючи ключові об’єкти терористів ІГ і передаючи точні координати для нанесення авіаударів російськими літаками.

Представник Російської армії додав: ‘Офіцер помер як герой, звернувши вогонь на себе, після того як потрапив в оточення терористів’.Прохоренко Олександр Олександрович народився в робітничій сім’ї, 22 червня 1990-го, у селі Містечка, Тюгальский район, Оренбурзька область. Його батько працював трактористом, а мати була прибиральницею в адміністрації. Молодшого брата Олександра звуть Іван.

Петро Русинів, вчитель фізики з Городоцької середньої загальноосвітньої школи, де навчався Прохоренко, зазначає, що передавав знання не тільки Олександру, але і його батькові. Педагог описує сім’ю Прохоренко як ‘працьовиту людину, чесну і принципову’.

Ніна Шерстюк, обучавшая Олександра російській літературі, помічає, що її учень належав до групи людей ‘ще трохи нашої, радянської’. Педагог каже, що для Прохоренко такі слова, як Батьківщина, захист і святий обов’язок кожного, не були порожнім звуком.

Прохоренко не тільки встигав з усіх предметів, але і чудово показав себе в спорті. Він грав в лапту, лідирував в кросах і відрізнявся надзвичайною витривалістю.

Закінчив зі срібною медаллю середню школу в 2007-м, Олександр вступив в Оренбурзьке вище зенітно-ракетне училище (ОВЗРУ), яке закрилося в наступному році. Студента перевели в Смоленськ (Smolensk), Військову академію військової протиповітряної оборони Збройних Сил Російської Федерації (ВА ВПВО ЗС РФ). Він закінчив академію з відзнакою.

Прохоренко проходив військову службу в Силах спеціальних операцій Російської Федерації. Півтора року тому він одружився. Його дружина Катя чекає первістка. Коли Олександр вирушав на завдання в Сирію, він вже знав, що скоро стане батьком.

Спецназівець вважав за краще не розповідати Катерині, куди саме відправляється у відрядження, оскільки не хотів засмучувати дружину.

Після смерті Прохоренко його подвиг зазначив губернатор Оренбурзької області Юрій Берг (Yuri Berg), який заявив, що російський офіцер викликав вогонь на себе, як це раніше робили герої Великої Вітчизняної війни. Губернатор додав, що, поряд з допомогою сім’ї загиблого, вважає правильним назвати іменем героя одну з вулиць в Оренбурзі (Orenburg).

Згідно з указом президента Росії Володимира Путіна (Vladimir Putin) від 28 травня 2015-го, дані про загиблих військовослужбовців в мирний час повинні залишати

здогадатися засекреченими. Розголошення таких даних, розглянутих як військова таємниця, є приводом для порушення справи про державну зраду.

До цього гриф секретності накладався на інформацію про втрати тільки у воєнний час. Указ президента від 2015-го намагалися оскаржити журналісти і правозахисники у Верховному суді, але позов був відхилений.

Згідно ЗМІ, смерть Олександра Прохоренко — шоста офіційно підтверджена смерть військовослужбовця на території Сирії.

У листопаді 2015-го в ході інциденту з турецькими винищувачами загинули Олег Пєшков (Oleg Peshkov) і Олександр Позиніча (Alexander Pozynich). Олександр Прохоренко та Федір Журавльов (Fedor Zhuravlev) загинули під час розвідувальної операції.

У жовтні 2015-го повісився Вадим Костенко (Vadim Kostenko), один з контрактників в Сирії. Миноборона назвала в якості офіційної версії смерті ‘самогубство на ґрунті проблем в особистому житті’.

Список жертв, пов’язаних з приватними військовими компаніями, продовжує зростати. Однак надходить з анонімних джерел інформація потребує перевірки.