Микола Щорс

Фотографія Микола Щорс (photo Nikolay Schors)

Nikolay Schors

  • День народження: 06.06.1895 року
  • Вік: 24 роки
  • Місце народження: селище Щорс, Чернігівська, Україна
  • Дата смерті: 30.08.1919 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

У лютому 1918 в Сновську створив партизанський загін, в березні — квітні командував об’єднаним загоном Новозибківського повіту який у складі 1-ї революційної армії брав участь у боях з німецькими інтервентами

Щорс Микола Олександрович [25.5(6.6).1895, сел. Сновськ, нині р. Щорс Чернігівської обл. УРСР, — 30.8.1919, ок. с. Белошица, нині с. Щорсівка Коростенського району Житомирської обл. УРСР, похований у Самарі, нині Куйбишев], герой Громадянської війни 1918-20. Член Комуністичної партії з 1918. Народився в сім’ї ж.-д. машиніста. Закінчив військово-фельдшерську школу в Києві (1914) і прискорений курс Віленського військового училища у Полтаві (1916). Учасник 1-ої світової війни 1914-18, спочатку військовий фельдшер, потім молодший офице

р на Південно-Західному фронті, в 1917 підпоручик. Після Жовтневої революції 1917 повернувся на батьківщину і в лютому 1918 в Сновську створив партизанський загін, в березні — квітні командував об’єднаним загоном Новозибківського повіту який у складі 1-ї революційної армії брав участь у боях з німецькими інтервентами. У вересні 1918 сформував в районі Унечи з окремих партизанських загонів 1-й Український радянський полк ім. Богуна. У жовтні — листопаді командував Богунським полком у боях з німецькими окупантами і гетманц

ами, з листопада 1918 — 2-ї бригади 1-ї Української радянської дивізії (Богунський і Таращанський полки), яка звільнила Чернігів, Київ і Фастів від війська Української директорії. 5 лютого 1919 р. був призначений комендантом Києва і нагороджений Тимчасовим робітничо-селянським урядом України почесною зброєю. З 6 березня по 15 серпня 1919 Щ. командував 1-ю Українською радянською дивізією, яка в ході стрімкого наступу звільнила від петлюрівців Житомир, Вінницю, Жмеринку, розбила головні сили петлюрівців в район

е Сарни — Рівне — Броди -Проскурів, а потім влітку 1919 стійко оборонялася в районі Сарни — Новоград-Волинський-Шепетівка від військ буржуазної Польщі і петлюрівців, але була змушена під тиском переважаючих сил відходити на Ст. З 21 серпня 1919 — командир 44-ї стрілецької дивізії (в неї влилася 1-я Українська радянська дивізія), яка завзято боронила Коростенський ж.-д. вузол, що забезпечило евакуацію Києва і вихід з оточення Південної групи 12-ї армії. Перебуваючи в передових колах Богунського полку, Щорс був убитий.