Микола Обезьянинов

Фотографія Микола Обезьянинов (photo Nikolay Obezyaninov)

Nikolay Obezyaninov

  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Російський адмірал, учасник Кримської війни і підкорення Кавказу.

    Виховувався в Морському кадетському корпусі, куди поступив 11 січня 1838 р. кадетом. Через п’ять років був проведений в гардемарини, на кораблях «Арсис» і «Фринланд» плавав по Фінській затоці. 20 серпня 1845 р. проведений в мічмани і призначений Чорноморський флот, плавав послідовно на фрегатах «Браїлів» і «Кулевчи», брига «Аргонавт», лінійному кораблі «Султан Махмуд», транспорті «Мамай», пароходофрегатах «Бессарабія» та «Громоносец», фрегати «Підступна» і «Месемврия». 30 березня 1852 р., будучи офіцером лінійного корабля «Гавриїл», проведений в лейтенанти і 2 грудня 1853 р. призначений старшим ад’ютантом штабу командира Севастопольського порту. У вигляді наступної облоги Севастополя Обезьянинов був призначений 1 травня 1854 року помічником начальника 1-й оборонної лінії по зміцненню Севастополя, ав серпні був помічником флігель-ад’ютанта Тотлебена по південній обороні Севастополя і з цього часу до кінця кампанії перебував при Тотлебене. 31 жовтня 1854 року, Обезьянинов був поранений в кисть правої руки з роздробленням пальця і в той же день був нагороджений орденом св. Анни 3-го ступеня з бантом а 6 грудня отримав орден св. Георгія 4-го ступеня (№ 9545 за списком Григоровича—Степанова). У наступному році, призначений завідував Інженерним Депо у Миколаєві, він і тут звернув на себе увагу і був нагороджений орденами св. Володимира 4-го ступеня з мечами і св. Станіслава 2-го ступеня з мечами і бантом; з 29 вересня 1856 року Обезьянинов виправляв посаду чергового штаб-офіцера морського чергування при штабі окремого Кавказького корпусу. В наступному році Обезьянинов був призначений для особыхпоручений щодо морської частини при командуючому Кавказької армією і на цій посаді перебував до 1884 року. 8 вересня 1857 р. він був проведений в капітан-лейтенанти. Під час своєї служби на Кавказі Н. П. Обезьянинову довелося неодноразово приннмать участь у справах проти горців, за що в кінці 1857 р. був наргажден орденом св. Станіслава 2-го ступеня за участь у справах проти горців. У 1861 році був нагороджений орденом св. Анни 2-го ступеня з мечами, а через два роки тим же орденом з імператорською короною (за відмінну розпорядливість, надану при перевезенні тимчасово-відпускних нижніх чинів сухопутного відомства на Кавказі в 1862 р.). 5 серпня 1864 року, Обезьянинов був проведений в капітани 2-го рангу, в 1866 р. нагороджений перським орден Лева і Сонця 2-го ступеня, 1 січня 1868 р. зроблений у капітани 1-го рангу і в цьому чині крім Найвищих подарунків отримав орден св. Володимира 3-го ступеня з мечами (1870 р.) і Ольденбурзький орден Петра-Фрідріха-Людвіга (1873 р.). В квітні 1878 р., Обезьянинов був проведений в контр-адмірали з залишенням для особливих доручень при великого князя Михайла Миколайовича. Наступного року, 2 квітня, він був нагороджений орденом св. Станіслава 1-го ступеня, а через рік, 2 червня, мечами до цього ордену. Отримавши 30 серпня 1881 р. орден св. Анни 1-го ступеня, Обезьянинов залишався ще служити до 17 червня 1885 р., коли був проведений у віце-адмірали і вийшов у відставку. Залишившись на проживання в Тифлісі і продовжуючи до самої своєї смерті складатися головою Кавказького відділу Товариства рятування на водах, Обезьянинов помер у Тифлісі в жовтні 1886 року.