Микола Данилов

Фотографія Микола Данилов (photo Nikolay Danilov)

Nikolay Danilov

  • День народження: 13.04.1867 року
  • Вік: 67 років
  • Рік смерті: 1934
  • Громадянство: Росія

Біографія

Данилов Микола Олександрович (рудий), генерал від інфантерії, заслужений професор Миколаївської військової академії. До війни — начальник канцелярії військового міністра. Під час війни — начальник постачання Північно-Західного фронту, командир 10-го корпусу 11-ї армії.

Освіту здобув у 3-му Олександрівському училищі (1886) та Миколаївської академії Генштабу (1893). Випущений в лейб-гвардії Московський полк. 28.6.1895-18.3.1897 старший ад’ютант штабу 1-ї гвардійської піхотної дивізії. З 18.3.1897 помічник діловода, 17.2.1902-15.2.1904 діловод канцелярії Військового міністерства. З 1901 екстраординарний професор Миколаївської академії Генштабу по кафедрі тактики. З 5 травня по 16 вересня. 1903 командував батальйоном. Учасник російсько-японської війни 1904-05. З 15 лютого по 24 листопада 1904 начальник канцелярії польового штабу Маньчжурської армії, в самому кінці війни призначений в. д. начальника штабу головнокомандуючого всіма сухопутними і морськими силами, що діють проти Японії. За заслуги у війні нагороджений золотою зброєю. З 2.7.1905 за 20.2.1911 помічник начальника, з 20.2.1911 начальник канцелярії Військового міністерства. Одночасно читав лекції в Миколаївській військовій академії. Автор великого числа військово-історичних праць, у т. ч. «Історичний нарис діяльності канцелярії Військового міністерства» (СПБ, 1909), «Історичний нарис розвитку військового управління в Росії» (СПБ, 1902), «Роль піхоти в сучасному бою» (СПБ, 1911) та ін. У військових колах звався «Данилов-рудий», на відміну від Ю. Н. Данилова (прізвисько «Данилов-білий» носив начальник штабу Кронштадтської фортеці генерал-лейтенант Антон Васильович Данилов): При мобілізації 19.7.1914 призначений головним начальником постачання армій Північно-Західного фронту. У серп. — листоп. 1914 командував ХХІІІ АК. З 13.6.1916 командир Х АК у складі 4-ї армії. У серп. корпус переданий в 2-у армію. З 12.6.1917 (з перервою з 7 по 22 серп.) командував 2-ю армією західного фронту. Під час жовтневих подій 1917 не вжив жодних заходів, щоб запобігти розвал армії, проявив лояльність у ставленні до нової влади. 10 листоп. комітет гренадерського корпусу запропонував противнику перемир’я [підписано 15(28) листоп.]. 20 листоп. Д., вже повністю не контролював армію, зміщений. З 1918, на службі в Червоній армії. З дек. 1919 штатний викладач Академії Генштабу, з 10.8.1921 декан військово-економічного факультету Військово-інженерної академії РСЧА. Потім професор Військової академії РСЧА. У 1931-33 інспектор штабу РККА.