Микола Базакин

Фотографія Микола Базакин (photo Nikolay Basakin)

Nikolay Basakin

  • День народження: 14.02.1923 року
  • Вік: 93 року
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Народився 14 лютого 1923 року в Москві, в робітничій сім’ї. Батько — Базакин Микола Петрович (1886-1942). Мати — Базакина Олена Юхимівна (1893-1970). Дружина — Базакина Тамара Іванівна (1928 р. нар.). Син — Юрій Миколайович (1947 р. нар.), службовець. Онуки: Олена та Ольга.

Дитинство Миколи пройшло в Москві. За кілька днів до нападу Німеччини на СРСР він закінчив 10 класів 244й московської середньої школи. А на початку липня 1941 року вже опинився на дальніх підступах до столиці. Там на рубежі Смоленськ, Ярцево, Дорогобуж, Вязьма створювалися оборонні споруди.

Ця робота вимагала чималих фізичних сил. Працювати доводилося весь світловий день. Недосипали, недоїдали, нерідко піддавалися бомбардуванням німецької авіації. Бували й особливі доручення: наприклад, доводилося брати участь у відлові парашутистів-диверсантів.

Наприкінці вересня 1941 року Микола Базакин повернувся в Москву. Негайно покликаний в армію. Його зарахували в 116й окремий лижний батальйон. Почалася посилена бойова підготовка. Вчилися найголовнішого: влучно стріляти, точно кидати гранати, ходити на лижах, ґрунтовно володіти прийомами рукопашного бою.

У грудні 1941 року комсомольський лижний батальйон увійшов до складу 1-го гвардійського корпусу П. А. Бєлова. І майже відразу ж вступив у бойові дії.

Першу значну перемогу лижний батальйон отримав під містом Мосальском. Ворог відчайдушно пручався. Але під натиском дружно кинулися в атаку бійців фашисти не втрималися, почали відходити, залишаючи укріплені позиції. Було знищено кілька десятків німців і захоплено чимало трофеїв.

У лютому 1942 року Микола Базакин отримав поранення в праве стегно і був відправлений у госпіталь в Іваново. Через деякий час його перевели в батальйон видужуючих, який перебував під Москвою.

З травня 1942 року він знову на фронті, в 12-му гвардійському полку 5-ї гвардійської стрілецької дивізії. На жаль, довго Н. Базакин в цьому полку не протримався. У серпні 1942 року в одному з боїв він був поранений в ногу і відправлений на лікування в госпіталь, що розміщувався в місті Гусь-Хрустальний. Звідти — знову на фронт, тепер уже в розвідроту 108й стрілецької дивізії Західного фронту.

Микола гідно проявив себе в цій роті і був направлений на курси командного складу Західного фронту. У квітні 1944 року Н. Базакин з відзнакою закінчує навчання, йому присвоюється звання молодшого лейтенанта. Він призначається командиром взводу автоматників 346го стрілецького полку 63й стрілецької дивізії 5-ї армії.

В кінці червня 1944 року наші війська прорвали оборону противника на південь від Вітебська і вирушили на захід. Активно і сміливо діяв у тих боях взвод молодшого лейтенанта Базакина. Це було помічено командуванням. Тоді й визрів сміливий і багатообіцяюче рішення. Взвод Базакина був посаджений на самохідні артилерійські установки і направлений в рейд по тилах фашистських військ. Через кілька днів він вже заглибився на 200 кілометрів. Невеликий мобільний загін знищував вузли зв’язку, артилерійські батареї, склади та інші тилові об’єкти. Сіючи паніку в стані ворога, він наводив страх і жах на німців.

Незабаром загін з’єднався з партизанами, і почалися спільні дії. Пізніше загону була доручена охорона мосту через річку. Важливо було не допустити його підриву фашистами. Найближчим часом за нього належало швидке просування наших військ.

Десять діб тривав рейд по тилах ворога. За цей час загін знищив 10 танків, 2 артилерійські батареї, багато живої сили. В липні 1944 року залишилися в живих були удостоєні високих нагород. Командир взводу автоматників молодший лейтенант Н. Базакин з рук командувача 5-ї армією прийняв орден Червоної Зірки і отримав нове призначення, ставши командиром роти. Наступ тривав. І знову на вістрі дій була рота молодшого лейтенанта Н. Базакина. Вона першою увірвалася в Каунас, зав’язавши вуличний бій, вибила супротивника з займаної кордону. Цим значною мірою було забезпечене просування військ і повне звільнення міста. Микола Базакин був нагороджений орденом Олександра Невського.

У серпні 1944 року 63я стрілецька дивізія, продовжуючи наступ, була вже в 20 кілометрах від державного кордону СРСР. Командир 646го стрілецького полку майор Кисельов зібрав ротні і поставив перед ними завдання: до ранку вийти на державний кордон, що проходила по річці Шешупе.

Наступ почалося 17 серпня після артилерійської і авіаційної підготовки. Микола Базакин і його підлеглі стрімко увірвалися в німецькі траншеї, зав’язали рукопашний бій. Потім рота увірвалася вовторую лінію траншей, вибила звідти супротивника. Не знижуючи темпу наступу, вона вийшла на вогневі позиції німецької артилерійської батареї, частково знищила гарматні розрахунки. Решта в паніці бігли.

Під вечір противник кинув у контратаку танки і піхоту — вона була відбита. До кордону залишалося 100 метрів. Микола Базакин підняв роту, і з голосним «Ура!» вона кинулася вперед. Противник відкотився. Поруч здалася водна гладь річки, рота вийшла на Державний кордон СРСР. Незабаром сюди пробився весь батальйон.

Подвиг Н. Н. Базакина гідно відзначений. 24 березня 1945 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Микола Миколайович ще встиг повоювати і на Сході, вніс свій внесок у перемогу над Японією. У 1946 році він звільнився в запас.

З відзнакою закінчив у 1952 році Московський технологічний інститут харчової промисловості. Рік працював у Міністерстві харчової промисловості економістом-технологом. З 1953 по 1963 рік працював у Держплані СРСР і 25 років — в апараті Ради Міністрів СРСР: був референтом, завідуючим сектором, заступником завідувача відділом агропромислового комплексу.

До 2000 року входив до складу Ради ветеранів Гагарінського району столиці.

Герой Радянського Союзу Н. Н. Базакин нагороджений орденами Леніна, Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни I ступеня, двома орденами Червоної Зірки, двома орденами «Знак Пошани», багатьма медалями.

Живе в Москві.