Михайло Воробйов

Фотографія Михайло Воробйов (photo Mihael Vorobiev)

Mihael Vorobiev

  • День народження: 17.12.1896 року
  • Вік: 60 років
  • Дата смерті: 12.06.1957 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Воробйов Михайло Петрович (17.12.1896, Хасавюрт — 12.6.1957, Москва), військовий діяч, маршал інженерних військ (1944). Син службовця.

Навчався в Гірничому ін-ті в Петрограді, закінчив інженерний фак. Військово-техн. академії (1929), потім — ад’юнктуру. У 1916 покликаний в армію рядовим, закінчив школу прапорщиків (1917). У жовт. 1917 обирався перед, полкового комітету. Учасник Граждою. війни, командував дорожньо-мостовий ротою, був бригадним і дивиз. інженером, воював на Пд., Зап. і Кавк. фронтах. Після Граждою. війни служив у інж. військах на командних і штабних посадах. З березня 1932 викладач, а з липня того ж року поч-к факультету Військово-інж. академії. Автор праць «Служба загороджень» (1931) і «Загородження (пристрій, застосування, подолання)» (1932), були посібниками для слухачів академії і начальницького складу інж. військ. У 1936-40 поч-до Ленингр. військово-інж. училища. З липня 1940 ген.-інспектор інж. військ РСЧА. З поч. Великої Батьківщин, війни поч-до управління, потім поч-до інж. військ Зап. фронту (липень 1941 — кві. 1942), одночасно команд. 1-ї саперної армією. У битві під Москвою був одним з керівників стр-ва оборонит, рубежів і створення системи загородження на підступах до столиці, а потім інж. забезпечення наступу військ Зап. фронту. З кві. 1942 поч-до інж. військ Сов. Армії. Влітку 1942 керував стр-вом оборонит, рубежів під Сталінградом. При прориві блокади Ленінграда (січ. 1943) координував дії інж. військ Ленингр. і Волхов, фронтів. При підготовці оборони на Курській дузі (1943) виконав велику роботу по інж. обладнання оборонит, смуг і рубежів. В ході наступу сов. військ влітку і восени 1943 вніс отже, внесок у інж. забезпечення форсування великих водних перешкод, особливо Дніпра. Після Великої Батьківщин, війни Ст. до квітня 1946 був поч-ком інж. військ Сов. Армії, потім призначений нач-ком інж. військ Сухопут. військ. У наступні роки поч-до інж. військ Київ. воєн. округу (1952-54), заст. нач-ка будівництва і розквартирування МО СРСР (1954-56), пом. команд, військами Прибалт. воєн. округу з будівництва та розквартирування. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Трудового Червоного Прапора і медалями.