Михайло Шевич

Mihail Shevich

  • Рік народження: 1805
  • Вік: 65 років
  • Дата смерті: 10.03.1870 року
  • Рік смерті: 1870
  • Громадянство: Росія

Біографія

Царськосельський комендант, генерал-лейтенант

Народився в 1805 році і походив з дворян Катеринославської губернії. Після закінчення курсу в Харківському університеті, при випуску з якого в 1824 р. він був нагороджений золотою медаллю, Шевич вступив юнкером в Астраханський кірасирський полк і, користуючись правами університетського диплома, в тому ж 1824 році проведений в корнети.

Через два роки Шевич був прикомандирований, в чині поручика, спочатку до лейб-гвардії Драгунскому, а в наступному році до лейб-гвардії Гусарського полку, куди і переведений з чином корнета в 1827 р.

Під час російсько-турецької кампанії 1828-1829 рр., Шевич брав участь при облозі і взятті фортеці Варни, а під час польської кампанії 1831 р. (складаючись старшим ад’ютантом штабу гвардійського резервного кавалерійського корпусу) брав участь у битві під Остроленкою і в штурмі Варшави, причому за надані відзнаки нагороджений орденом св. Володимира 4-го ступеня з бантом.

У 1835 р. ротмістр Шевич, разом з перейменуванням в підполковники, був призначений черговим штаб-офіцером штабу 2-го резервного кавалерійського корпусу. На цій посаді Шевич залишався до 1840 р., коли отримав безстрокову відпустку, в якому перебував до 1844 р. В цьому році Шевич був знову зарахований у чині полковника на дійсну службу в Вознесенський уланський полк, а через кілька місяців був призначений командиром Одеського уланського полку.

З цим полком Шевич брав участь в Угорській кампанії 1849 року, у складі військ, що діяли в Трансільванії, причому зробив відмінності у багатьох справах і битвах, особливо в битві під Сегешваром і при переслідуванні розбитого ворога. Однак при цьому Шевич був сильно контужений в ногу. За надані, блискучі відмінності, Шевич був нагороджений: 28 листопада 1849 року — орденом св. Георгія 4-го ступеня (№ 8332 за кавалерскому списком Григоровича—Степанова) і 4 січня 1850 року — золотою шаблею з написом «За хоробрість».

У 1851 р. Шевич був проведений в генерал-майори, із залишенням командиром полку; але незабаром за тим призначений командиром 1-ї бригади 2-й драгунський дивізії; а в кінці року — командиром лейб-гвардії уланського полку. Цим полком Шевич командував до 1857 р., до призначення складатися з гвардійської кавалерії, з зарахуванням в запасні війська, разом зі звільненням у тривалу відпустку.

У 1867 р. Шевич був призначений Красносельським комендантом, а кілька місяців потому, з виробництвом в генерал-лейтенанти, — Царськосільським комендантом, із залишенням за гвардійської кавалерії.

У 1869 р. Шевич взяв відпустку і поїхав оглянути проектировавшуюся сполучну залізничну гілку між харково-азовської та воронезько-грушевської лініями, через Луганськ.

Шевич був одним з найбільш ревних підприємців з прокладання цієї гілки. При огляді Шевич захворів і помер у Луганському заводі 10 березня 1870 р.