Михайло Шарфман

Фотографія Михайло Шарфман (photo Michael Sharfman)

Michael Sharfman

  • Рік народження: 1925
  • Вік: 90 років
  • Місце народження: Київ, Україна
  • Громадянство: Україна

Біографія

Михайло завжди був дуже слабкою і хворобливою дитиною. В школу зміг піти тільки в дев’ять років, а діти у дворі з ним ніколи не грали. Улюбленою розвагою хлопчика з дитинства були книжки – бібліотека.

Михайло Давидович Шарфман народився в 1925 році в Києві. Крім Михайла, у родині було ще четверо дітей, а батько працював простим пічником. Незважаючи на те, що діти допомагали йому як могли (старший брат працював разом з батьком, молодший був слюсарем, а середня сестра – наборщицей в друкарні), все ж сім’я жила дуже бідно.

Михайло завжди був дуже слабкою і хворобливою дитиною. В школу зміг піти тільки в дев’ять років, а діти у дворі з ним ніколи не грали. Улюбленою розвагою хлопчика з дитинства були книжки – бібліотека. Будинку будівельників була його віддушиною, куди він приходив, щоб відволіктися від його повсякденності. До війни Михайло Шафман навчався в школі № 79 біля Театру Української Драми імені Франка, але ледве встиг закінчити сім класів. А потім почалася війна.

Перше, що асоціюється у Михайла з війною – це голод. Сім’я Шарфман і раніше знала про нього не з чуток, але тепер їхнє становище стало ще гірше. Перш сусіди і знайомі допомагали їм чим могли, а тепер всі потрапили в однаково скрутне становище і змушені були думати насамперед про членів своєї сім’ї. З голоду і відчаю Михайло вирішив вступити в Київську спеціальну школу ВМФ №5 – в рекламних проспектах всім учням обіцяли обмундирування і харчування.

Відразу ж після набору школу евакуювали в Середню Азію. Склад учнів вийшов багатонаціональним: казахи, узбеки, росіяни, евакуйовані і місцеві, — підлітки з різних частин величезної країни. Об’єднані спільною бідою вони здружилися, так і викладацький склад попався непоганий. Для хлопчиська, який жив впроголодь і ходив в обносках, цього виявилося достатньо. Ось тільки мрії про сите життя не виправдалися. Голод був по всій країні, і хлопчаки мріяли скоріше потрапити на фронт просто для того, щоб наїстися досхочу.

Наступним етапом на шляху до здійснення цієї мрії стало для Михайла Фрунзе піхотне училище, яке готувало для фронту кадри за прискореним курсом. Срокобучения – три місяці. Але пройти до кінця навіть цей експрес курс, як і отримати полагавшееся по його закінченню звання сержанта Михайла Шарфману не вдалося. Його багаторічна мрія про фронті збулася – в травні 1943-го всіх курсантів ФПУ відправили на фронт під Наро-Фомінськ.

За що залишилися до закінчення війни два роки Михайло Шарфман встиг обійти половину країни. Він бився в Підмосков’ї і на Білоруському фронті. Але скрізь, де б він ні був, хлопчик, який за шкільною партою марив фронтом, мріяв тільки про одне – про те, що після закінчення війни він знову зможе сісти за парту і почати вчитися.