Миервалдис Адамсонс

Фотографія Миервалдис Адамсонс (photo Miervaldis Adamsons)

Miervaldis Adamsons

  • День народження: 29.06.1910 року
  • Вік: 36 років
  • Місце народження: Полтава, Україна
  • Дата смерті: 23.08.1946 року
  • Громадянство: Латвія

Біографія

За свої військові досягнення був нагороджений Лицарським Залізним Хрестом (Knight’s Cross of the Iron Cross).

Народився Адамсонс 29-го червня 1910-го в Полтаві. У 20-х роках сім’я Миервалдиса повернулася в Латвію; саме там юнак і поступив в університет (де, до речі, спеціалізувався в теології і полягав у найстарішому студентському братстві країни). В кінцевому підсумку Адамсонс залишив навчання і влаштувався працювати на торговий флот. Подорожі привели його до Франції (France); там Миервалдис вступив в ряди Французького Іноземного Легіону. У складі ФІЛ Миервалдис брав участь у бойових операціях в Марокко (Morocco), завоював собі кличку ‘Марроканский Жах’ (‘The Moroccan Terror’) і був

вышен до унтер-офіцера.

Після служби у Французькому Іноземному Легіону Адамсонс повернувся до Латвії; втім, там він продовжив свою військову кар’єру, ставши офіцером 8-го Піхотного Полку Даугавпілса (8th Daugavpils Infantry Regiment).

Після приходу в Латвію військ СРСР місцева армія була розпущена; коли ж у червні 1941-го в країну прийшли німці, Адамсонс добровільно вступив до лав місцевого добровольчого легіону СС. В червні 1942-го частина Миервалдиса була розквартирована в Мінську; Адамсонс керував операціями по боротьбі з місцевими партизанами. В квітні 1943-го Миервалдиса перевели на ленінградський фронт – він брав участь у битві за Волхов і був серйозно поранений в голову і очей. За свою відвагу в бою Адамсонс був нагороджений Залізним Хрестом.

Відновившись після отриманих поранень, Миервалдис очолив керівництво 2-му Латвійським Полком СС, створеним на основі латвійської добровільної бригади. У серпні 1944-го Адамсонс знову був поранений; незабаром після цього його підвищили до гауптштурмфюрера.

Незабаром після повернення на фронт Миервалдис потрапив в Курландский Котел (Kurland Pocket); знову він був серйозно поранений – цього разу частково, втративши зір. За добу його загін відбив 7 російських атак, убивши в цілому більше 400 одиниць живої сили противника. Настільки запеклий опір призвело до майже повного знищення цілого корпусу російської армії. Відвага і тактичний геній принесли Адамсонсу Лицарський Хрест; більшу частину весни 1945-го Миервалдис провів у курляндських госпіталях. Саме в госпіталі він був полонений радянською армією; відправили свого бранця росіяни на видобуток нікелю. Взимку 1946-го Миервалдис спробував бігти в Фінляндії – і був спійманий біля самої межі. 23-го серпня його стратили в Ризі.