Людольф фон Альвенслибен

Фотографія Людольф фон Альвенслибен (photo Ludolf von Alvensleben)

Ludolf von Alvensleben

  • День народження: 17.03.1900 року
  • Вік: 70 років
  • Місце народження: Галле, Великобританія
  • Дата смерті: 01.04.1970 року
  • Громадянство: Аргентина

Біографія

Після Першої світової війни Людольф отримав вищу освіту в галузі сільського господарства і 3 травня 1924 року вступив у шлюб, який приніс сімейній парі чотирьох дітей. Як відомо, у нього були і позашлюбні діти — цього вимагало розпорядження нацистів про розширення ‘вищої раси’. Дітей народжували матері-одинаки, яких всіляко підтримувала заснована в 1935 році нацистами організація під назвою «Джерело життя» (Lebensborn).

Альвенслибен народився в Галле (Halle), на даний момент є самим густонаселеним містом землі Саксонія-Анхальт, в сім’ї прусського генерал-майора Людольфа фон Альвенслибена (Ludolf von Alvensleben). У 1911 році маленького Людольфа віддали в кадетський корпус. Після смерті батька в грудні 1912-го сімейний замок Шохвиц (Schochwitz), що належить ще дідові Людольфа — прусського генерала Густаву Герману фон Альвенслибену (Gustav Hermann von Alvensleben) — перейшов у власність хлопчика. Закінчивши навчання в кадетському корпусі, в 1918-му він був прийнятий в Гусарський полк і бився на фронтах Першої світової. У 1923 році Альвенслибен вступив в націоналістичну напіввійськову організацію ‘Сталевий шолом’ (Сталевий шолом), що об’єднала фронтовиків,

і полягав у ній аж до липня 1929 року. Багато учасників цієї організації зробили собі непогану кар’єру при нацистському режимі.

Після Першої світової війни Людольф отримав вищу освіту в галузі сільського господарства і 3 травня 1924 року вступив у шлюб, який приніс сімейній парі чотирьох дітей. Як відомо, у нього були і позашлюбні діти — цього вимагало розпорядження нацистів про розширення ‘вищої раси’. Дітей народжували матері-одинаки, яких всіляко підтримувала заснована в 1935 році нацистами організація під назвою «Джерело життя» (Lebensborn).

У 1933-му Альвенслибен став членом Рейхстагу, а в квітні 1934-го його призначили командувачем 46-м полком СС в Дрездені (Dresden). Дещо пізніше він отримав місце першого ад’ютанта Рейхсфюрера СС. У подальшому призначення на посаду Группенфюрера СС принесло за собою командування воєнізованими силами ‘Самооборони’ (Selbstschutz), де Людольф контролював виконання масових страт і брав участь в інших злочинах нацистів.

У квітні 1945 року Альвенслибен опинився в британському полоні. В кінці року він здійснив втечу і після короткого перебування у рідному маєтку, на початку 1946-го втік разом зі всією сім’єю до Аргентини (Argentina). Жодних достовірних даних про те, що вони прибули в країну, немає. Однак у деяких документальних кинохрониках зазначалося, що 27 листопада 1952 року президент Аргентини Хуан Домінго Перон (Juan Domingo Perón) надав громадянство Альвенслибену, який відтепер іменується Карлосом Люкке (Carlos Lücke). До 1956 року Людольф прожив у Буенос-Айрес (Buenos Aires), заробляючи на життя посадою інспектора з контролю за рибним господарством, а потім переїхав в Санта-Роса-ді-провінція каламучіта (Santa Rosa de Calamuchita).

Спокійне життя в Аргентині тривала аж до 1964 року і була безжально порушена Мюнхенським судом, пред’явили ордер на арешт Альвенслибена за вбивство 4247 людина. Ці безчинства були здійснені силами ‘Самооборони’ під командуванням Альвенслибена у Польщі восени 1939 року. Як суд намагався залучити його до відповідальності, Людольф не поніс за скоєні злочини ніякого покарання і 1 квітня 1970 року помер у своєму будинку в Санта-Роса-ді-провінція каламучіта.