Лев Воробйов

Фотографія Лев Воробйов (photo Lev Vorobev)

Lev Vorobev

  • День народження: 24.02.1931 року
  • Вік: 84 роки
  • Місце народження: Боровичі, Новгородська, Росія
  • Дата смерті: 12.05.2010
  • Громадянство: Росія

Біографія

З’ясувалося, що екіпаж Ст. Л. Воробйова не полетів через «зайвої принциповості командира і прямолінійності бортінженера».

Космонавт СРСР. Народився 24 лютого 1931 р. в р. Боровичі Новгородської області. У 1946 закінчив сьомий клас середньої школи No 14 р. Боровичі. У тому ж році вступив до Київської спецшколи ВПС, яку закінчив в 1949 з середніми результатами. У 1949 році вступив до Батайское військове авіаційне училище ім. Сєрова, яке закінчив в 1952 році за першим розрядом. По закінченні училища залишений у ньому для навчання інструкторів для польотів на реактивних винищувачах. Потім був направлений для проходження подальшої служби в 412-го винищувально-авіаційного полку військ ППО Уральського військового округу, де служив спочатку льотчиком, потім старшим льотчиком і командиром ланки. В 1953 вступив і в 1955 закінчив вечірній університет марксизму-ленінізму при в/ч 64211. Прослужив на Уралі до 1957 року, поки не був відряджений в академію. Спочатку на факультет його не брали. Коли залишався один іспит, Л. В. Воробйова викликав 1-й заст. начальника академії Семешкевич і поставив умову: або він перейде на командныйфакультет, чи буде відрахований, т. к. жодного льотчика на штурманський факультет тоді не брали. Але йому допоміг начальник навчального відділу Тихоненко. Подивившись в його екзаменаційну книжку і виявивши в ній відмінні оцінки, він наполіг на позитивному вирішенні питання. (На факультеті була дуже висока астрономічна, фізична, математична, а також географічна підготовка. Закінчили академію могли йти в школу і викладати ці предмети). У 1957 році вступив і в 1961 році закінчив штурманський факультет Червонопрапорної военновоздушной академії (нині ім. Ю. А. Гагаріна). По закінченні академії спрямований на острів Сахалін старшим штурманомлетчиком авіаційного полку, де служив до 1958 року, потім був призначений старшим штурманом-льотчиком дивізії. 08.01.1963 мандатна комісія розглянула кандидатів, визнаних медичною експертизою придатними для роботи в якості космонавтів. Серед прийнятих був і льотчик Ст. Л. Воробйов. 10.01.1963 Главком підписав наказ про зарахування в ЦПК знову прийнятих слухачів-космонавтів. У 01.1963 у складі другого набору прибув в ЦПК. 21.01.1965 закінчилися держіспити другого набору слухачів-космонавтів ЦПК. У 1966 почав підготовку в групі, закріпленої за космічним кораблем «Алмаз». У 1968-1969 проходив підготовку до польоту за програмою стикування космічних кораблів «Союз-4» і «Союз-5» (спільно з В. Н. Волковим та П. І. Колодіним) в якості командира запасного екіпажу космічного корабля «Союз-5». Політ відбувся 15-18.01.1969. У 1969 проходив підготовку до польоту за програмою спільного польоту космічних кораблів «Союз-6», «Союз-7» і «Союз-8» (спільно з Р. М. Гречко та Н.Н.Рукавішникових) в якості командира запасного екіпажу космічного корабля «Союз-7». Політ відбувся 12-17.10.1969. У 1970-1972 (спільно з В. О. Яздовским) в якості командира основного екіпажу пасивного корабля «Союз-12» готувався за програмою відпрацювання системи стикування «Контакт КЭЦ». У зв’язку із закриттям програми підготовка була припинена, польоти скасовані і екіпажі розформовані. На початку 1973 був притягнутий своїм колишнім бортінженером Ст. А. Яздовским для підготовки за програмою «Союз-13» по роботі з телескопом «Оріон», розробленим Ереванскими астрономами. Навесні 1973 був визначений основний екіпаж, командиром якого був затверджений Ст. Л. Воробйов (бортінженер Ст. А. Яздовский). На поч. 12.1973 основний і дублюючий екіпажі вилетіли на космодром. Екіпаж вже мав позивний «Атлант». Однак перед стартом Державна комісія вирішила замінити основний екіпаж дублюючим (П. І. Климук і Ст. Ст. Лебедєв), нічим не пояснивши цю заміну. Дублери літали в космос 18-26.12.1973. Пізніше з’ясувалося, що екіпаж Ст. Л. Воробйова не полетів через «зайвої принциповості командира і прямолінійності бортінженера». У 1974 приступив до підготовки (спільно з В. о. Рюминым) в якості командира основного екіпажу першої експедиції на орбітальну станцію «Салют-4», але 28.06.1974 був відрахований із загону космонавтів.

До звільнення в запас у 1986 продовжував службу в ЦПК.