Катерина Затуливітер

Фотографія Катерина Затуливітер (photo Ekaterina Zatuliveter)

Ekaterina Zatuliveter

Біографія

Британська контррозвідка MI5 розповіла німецькій пресі про зв’язки передбачуваної російської шпигунки Катерини Затуливітер з високопоставленим співробітником міністерства закордонних справ Німеччини. За даними преси, в любовних листах він встиг розповісти їй про візити американських політиків в Європу і операціях НАТО. Між тим розгляд справи Затуливітер, якій загрожує депортація з Великобританії, підходить до кінця: вердикт суду стане відомий до кінця листопада.

Про нові подробиці особистого, а можливо, і професійному житті Катерини Затуліветер написав у неділю, 6 листопада, німецький журнал Focus, посилаючись на неназвані джерела в MI5. В публікації не згадується ім’я Затуливітер безпосередньо. Вона фігурує у статті як 26-річна Jekatarina Z. За законом, німецькі ЗМІ не мають права розголошувати імена підозрюваних у злочинах, судовий процес над якими ще не завершений.

Втім, здогадатися, про кого йде мова, нескладно. Focus пише, зокрема, про те, що дівчина, у якої була зв’язок з німецьким дипломатом, зараз намагається оскаржити рішення про депортацію з Великобританії, а до цього, з 2006 по 2010 рік, у неї були стосунки з британським політиком Майком Хенкоком. Ці дані в точності збігаються з біографією Катерини Затуливітер, яку у Великобританії підозрюють у шпигунстві на користь Росії.

Що стосується високопоставленого німецького чиновника, то в статті не називається навіть його імені — воно скорочено до W. Британська контррозвідка розповіла журналу Focus, що дівчина познайомилася з німцем у квітні 2010 року — вони спілкувалися по електронній пошті і мобільному телефону, посилаючи один одному до сотні листів і SMS щодня.

У деяких посланнях нібито містилися відомості, призначені тільки для службового використання, зокрема, про візити американських політиків в Європу і операціях НАТО. Як пише німецьке видання, цю інформацію Затуливітер, судячи з усього, відправляла в Службу зовнішньої розвідки РФ.

Одночасно з цією публікацією, яку розтиражували інші німецькі ЗМІ, в британській пресі з’явилася інформація про те, що Спеціальна комісія з імміграційних апеляцій (SIAC) на чолі з суддею Джоном Миттингом (John Mitting), яка розглядає справу Затуливітер, заборонила розголошувати ім’я співробітника НАТО, з яким у Затуліветер була зв’язок після її розриву з Майком Хенкоком. Однак стало відомо, що це німецький дипломат.

Незважаючи на те, що в інформації британських і німецьких ЗМІ є невеликі розбіжності, мова в даному випадку, скоріш за все, йде про одному і тому ж людині. За даними The Mail on Sunday, про його зв’язки з Затуливітер стало відомо кілька місяців тому. У справі про екстрадицію передбачуваної шпигунки він фігурує під буквою Y.

Нещодавно у розпорядженні газети опинилася його фото 2009 року, на якому 56-річний дипломат зображений у костюмі банана на вечірці з нагоди Хеллоуїна в будинку своєї дочки в США. Газета The Mail on Sunday звернулася в SIAC за офіційним дозволом опублікувати цей знімок і назвати ім’я чиновника. Однак суд заборонив це робити. У підсумку В пресі він фігурує так само, як і в справі Затуливітер, як Y, а його фото публікується з закритим обличчям.

ЗМІ розходяться в інформації про те, коли Затуливітер зустріла дипломата вперше. Журнал Focus стверджує, що це відбулося в квітні 2010 року — після розриву з британським парламентарієм Майком Хенкоком. А британська преса пише, що перша зустріч відбулася ще в грудні 2009 року на конференції з питань безпеки в Лондоні, на якій обговорювалося пропозицію російського президента Дмитра Медведєва про спільну систему оборони в Європі. На одному зі слухань у справі Затуливітер її адвокат розповів, що в квітні 2010 року вона бачилася з чиновником НАТО, з яким у неї зав’язалися стосунки після розставання з Хенкоком.

Німецький коханець Затуливітер під час зв’язку з нею працював у представництві Німеччини при НАТО і спеціалізувався на системах безпеки Європи і Росії. На його кар’єрі новину про стосунки з передбачуваної шпигункою ніяк не позначилася. За даними британських ЗМІ, вже після того, як ця інформація стала відома, уряд ФРН підвищило його на посаді.

Якщо виходити з наведених британською пресою фактів, то німецьким дипломатом, про який йде мова у справі Затуливітер, може бути Рольф Вельбертс (Rolf Welberts). 9 грудня 2009 року в Лондоні проходила міжнародна конференція «Шлях до нової архітектури євробезпеки?» (Towards New European Security Architecture?), яка була організована лондонським Міжнародним інститутом стратегічних досліджень (IISS, дискусійним клубом «Валдай» і РІА Новини. Єдиним представником НАТО, який наней виступав, був Рольф Вельбертс з відділу оборонної політики та планування штаб-квартири альянсу (Political Affairs and Security Policy Division), йдеться на сайті клубу «Валдай».

До 2004 року він був головою Інформбюро НАТО в Москві. Пізніше Вельбертс став головою відділу НАТО по Росії і Україні і в жовтні 2007 року в новій якості виступав з доповіддю перед комітетом Росія-НАТО в Парламентській асамблеї альянсу. Влітку 2011 року він був раптово призначений послом Німеччини в Судані і переїхав в Хартум, змінивши на цьому посту Райнера Еберле (Rainer Eberle), який наприкінці серпня 2011 року був переведений на посаду посла ФРН в Лівії.

Крім німецького дипломата Y, у справі Затуливітер згадується ще один засекречений високопоставлений чиновник — голландський дипломат L, який зараз є радником однієї з королівських родин Європи, а раніше працював в уряді якоїсь європейської країни. Дипломат з Нідерландів встиг побувати у відрядженнях в Москві і Санкт-Петербурзі. Його ім’я суд також не дозволив розголошувати в пресі. ЗМІ вдалося з’ясувати, що з ним у дівчини був роман, коли їй було 18 років.

Єдиний високопоставлений коханець Затуливітер, який відкрито згадується в матеріалах справи про її екстрадицію, це британський парламентарій Майк Хенкок. Він познайомився з росіянкою приблизно в 2007 році і прийняв її на роботу в якості своєї помічниці. У цей час він працював у парламентському комітеті з оборони, звідки пішов у жовтні 2011 року на час, поки тривають слухання у справі Затуливітер. Він заперечує, що передавав своїй помічниці які-небудь секретні відомості.

Сама Затуливітер визнає, що у неї були стосунки і з німецьким, і з голландським дипломатами, а також з британським політиком. Проте вона стверджує, що ніколи не працювала на СЗР.

У перший раз Затуливітер затримали в серпні 2010 року в аеропорту Лондона. Співробітники спецслужб влаштували їй допит з приводу російських розвідників у Великобританії, її відносин з якимось чиновником з НАТО і роботи на Хенкока. Правда, після бесіди її відпустили. Вона була знову затримана в грудні 2010 року, коли спецслужби, після декількох місяців розслідувань, запідозрили, що вона все-таки є «сплячим» агентом Служби зовнішньої розвідки РФ, тобто налагоджує контакти з корисними людьми, але поки ніяких секретних даних вкрасти не встигла.

Невдовзі після арешту її відпустили під заставу і збиралися депортувати з країни — формально з-за порушення міграційного законодавства. Однак Затуливітер оскаржила це рішення, і зараз його справу розглядає Спеціальна комісія з імміграційних апеляцій (SIAC), яка, як правило, займається питаннями депортації та позбавлення громадянства підозрюваних в тероризмі або шпигунстві. Офіційно Затуливітер не було пред’явлено жодних звинувачень у шпигунстві, проте у розгляді її справи обліковуються заяви міністерства внутрішніх справ про те, що Катерина Затуливітер представляє загрозу для безпеки країни.

Слухання по справі Затуливітер в SIAC завершилися 28 жовтня. Очікується, що судді приймуть рішення і видадуть його протягом місяця з цього моменту, тобто до кінця листопада. В якості одного з основних доказів використовується особистий щоденник Затуливітер. На фінальних слуханнях суддя Джон Миттинг заявив, що, якщо щоденник дійсно належить дівчині, то сумнівів у тому, що вона була завербована російською розвідкою в період навчання у Санкт-Петербурзі, не залишається. Втім, на суді з’ясувалося, що MI5 чомусь не перевіряла його справжність.

Вердикт має винести трьом членам комісії SIAC: головуючого судді, представнику трибуналу з питань імміграції та експерту, який розбирається в діяльності спецслужб (в даному випадку це колишній керівник MI5 Стівен Лендер (Stephen Lander).

На слуханнях не оголошуються всі докази сторони обвинувачення. Більш того, з боку підсудної доступ до них отримує тільки один адвокат, який, втім, не може їх розкривати своєї клієнтки і іншим адвокатам. Підсумкове рішення виноситься на підставі так званого балансу ймовірностей, тобто комісія на чолі з Джоном Миттингом в даний час вирішує, чи є Затуліветер для Великобританії потенційну небезпеку чи ні.