Йона Якір

Фотографія Йона Якір (photo Iona Yakir)

Iona Yakir

  • День народження: 15.08.1896 року
  • Вік: 40 років
  • Місце народження: Кишинів, Молдова
  • Дата смерті: 11.06.1937 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу (1935). У роки Громадянської війни — на політичній та командній роботі в Червоній Армії. Після її закінчення — на високих армійських посадах. Репресований з групою військових у 1937 р.

Народився в Кишиневі в сім’ї провізора. Навчався в Базельському університеті, а потім в Харківському технологічному інституті (1915). З 1915 працював токарем на військовому заводі в Одесі. Після Лютневої революції 1917 вів антивоєнну пропаганду в Кишиневі. У грудні 1917 — член Бессарабського ради, член губпарткома і ревкому. У січні 1918 очолив червоногвардійський загін, який боровся проти румунських окупантів. Навесні і влітку 1918 командував батальйоном китайських добровольців в боях проти австро-німецьких окупантів. З вересня 1918 р. начальник політуправління Південного завіси, з жовтня 1918 — член РВР 8-ї армії, командував групою військ в районі Ліскі. З липня 1919 начальник 45-ї стрілецької дивізії, в серпні — вересні командував Південною групою військ 12-ї армії при її виході з оточення з району Бірзула — Голта (нині Котовськ та Первомайськ) до Житомира і Києва. З листопада 1919 р. по лютий 1920 — начальник 45-ї стрілецької дивізії. У березні — вересні 1920 командував Фастівської, Злочевской та Львівської групами військ Південно-Західного фронту. У 1921-24 командувач військами Кримського і Київського військових районів та Київського військового округу. В 1924-25 — начальник Головного управління військово-навчальних закладів РСЧА. З листопада 1925 по травень 1937 — командуючий військами Українського (пізніше Київського) військового округу. У 1927-28 навчався у Вищій військовій академії німецького генштабу. У 1930-34 член РВР СРСР, з 1936 член Військової ради НКО СРСР. Делегат 10-12-го з’їздів РКП (б) і 14-17-го з’їздів ВКП (б). З 1930 кандидат у члени ЦК, з 1934 член ЦК ВКП (б). Був членом ЦВК СРСР. Нагороджений 3 орденами Червоного Прапора.