Іван Євтєєв

Фотографія Іван Євтєєв (photo Ivan Evteev)

Ivan Evteev

  • Місце народження: с. В’язівка, Татищевский район, Саратовська область, Росія
  • Дата смерті: 27.03.1944 року
  • Рік смерті: 1944
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Звання Героя Радянського Союзу Івану Олексійовичу Евтееву присвоєно посмертно 20 квітня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в десантної операції при звільненні міста Миколаєва.

    Іван Олексійович Євтєєв, червонофлотець, бронебойщик 384-го окремого батальйону морської піхоти (Одеської військово-морської бази, Чорноморський флот). Народився в 1918 році в с. Вязовке Татищевского району Саратовської області. Російська. Закінчив семирічну школу і курси трактористів. До призову на військову службу працював у колгоспі. У 1938 році був призваний на Чорноморський флот, служив у морської прикордонної охорони, а потім в окремому батальйоні морської піхоти за Одеської військово-морської бази.

    З початку Великої Вітчизняної війни до дня загибелі — 27 березня 1944 року воював у складі військ Південного, Кримського, Північно-Кавказького, 4 і 3-го Українських фронтів. Брав участь в обороні Одеси, Севастополя, Новоросійська, звільнення Північного Кавказу, Криму та України. За відрізняючи у боях був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (1943), медалями «За оборону москви» та «За оборону Севастополя».

    Звання Героя Радянського Союзу Івану АлексеевичуЕвтееву присвоєно посмертно 20 квітня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в десантної операції при звільненні міста Миколаєва.

    У березні 1944 року війська 3-го Українського фронту з плацдармів на Південному Бузі готувалися до наступу в напрямку Миколаєва та Одеси. За рішенням командування в Миколаївському порту до початку операції повинен був висадитися невеликий загін морської піхоти. Десантникам ставилося завдання скувати сили ворожого гарнізону і допомогти з наступаючим військам фронту 5-ї ударної та 28-ї армії в звільненні міста від німецько-фашистських загарбників.

    Командир десантного загону старший лейтенант К. Ф. Ольшанський з числа добровольців відібрав на цю небезпечну операцію 55 моряків 384-го батальйону морської піхоти. Пізніше загін було включено 12 воїнів однієї з частин 3-го Українського фронту.

    У ніч на 26 березня 1944 року з району сел. Жовтневе десантники на човнах по Південному Бугу рушили в путь. Через кілька годин вони увійшли в порт і, безшумно знявши вартових, зайняли будівлі нового елеватора і порту, пристосували їх до кругової оборони. Одна з груп розмістилася в елеваторі, інша — в бетонованому сарайчику, третя — у двоповерховій конторі порту. Всі ці будівлі були поруч і дозволяли тримати під обстрілу залізницю, шосе і прилеглі до порту вулиці.

    Євтєєв зайняв позицію «а першому поверсі контори, приготував протитанкову рушницю, ручні гранати, патрони. Він знав, що чекає жорстока сутичка з ворогом.

    На світанку гітлерівці виявили Десантників. Зав’язався запеклий бій. Але перші атаки фашистів були відбиті з великими для них втратами. Іван Євтєєв трьома пострілами з бронебойки знищив ворожий кулемет.

    До середини дня противник підтягнув в район порту три батальйони піхоти, знаряддя, міномети і танки. Одна за одною слідували атаки ворога. Термитными снарядами фашисти підпалили елеватор, а потім і будівля контори. Серед десантників з’явилися поранені й убиті, але моряки билися геройськи. Увечері в штаб фронту вони відправили таку радіограму:

    «Ми, бійці і офіцери, моряки загону товариша Ольшанського, клянемося перед Батьківщиною, що завдання, що стоїть перед нами, будемо виконувати до останньої краплі крові, не шкодуючи життя».

    При відображенні однієї з атак противника 27 березня Іван Євтєєв вогнем з бронебойки знищив ворожий танк.

    28 березня радянські війська визволили Миколаїв. Наші воїни побачили біля елеватора гори ворожих трупів. Але великі були втрати і в загоні Ольшанського: 55 десантників загинули смертю хоробрих. Серед них був і Іван Олексійович Євтєєв.

    Дії загону були оцінені як геройські і всім 67 десантникам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

    В пам’ять про цей подвиг моряків Чорноморського флоту одна з площ міста Миколаєва названа площею Шістдесяти Семи Героїв. На цій площі загиблим морякам-десантникам споруджено пам’ятник.