Іван Черняховський

Фотографія Іван Черняховський (photo Ivan Cherniahovskiy)

Ivan Cherniahovskiy

  • День народження: 29.06.1906 року
  • Вік: 38 років
  • Місце народження: Уманський повіт, Київська губернія, Росія
  • Дата смерті: 18.02.1945 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Народився 16 червня 1906 року в місті Умань на Україні.

На військовій службі з 1924. Закінчив артилерійську школу (1928), Військову академію механізації і моторизації РСЧА (1936). До призову в армію працював ремонтним робітником на залізниці учнем слюсаря, бондарем, шофером. У 1928–31годах – командир взводу, помічник командира батареї з політичної частини, начальник топографічного загону, командир батареї корпусного артилерійського полку в місті Вінниця.

По закінченні академії – начальник штабу танкового батальйону в Київському Військовому Окрузі. З 1937 року – командир танкового батальйону, з 1938года – танкового полку в Білоруському Військовому Окрузі.

З 1940 року – заступник командира, з березня 1941 року – командир 28-ї танкової дивізії в Прибалтійському Військовому Окрузі. У Велику Вітчизняну війну, починаючи з 23 червня дивізія вела важкі оборонні бої на Північно Західному фронті. В цих боях І. Д. Черняховський проявив себе в складній обстановці і в липні 1942 року призначений командиром 18-го танкового корпусу, який під його керівництвом стійко захищав Воронеж. Кипуча енергія і высокиеорганизаторские здібності в боях за місто висунули І. Д. Черняховського в ряд талановитих генералів. З липня 1942 року він командував 60-ю армією на Воронезькому, Центральному і 1-му Українському фронтах, майстерно керував її військами у Воронезько-Касторненськой операції, Курскойй битві, при форсуванні річок Десна і Дніпро.

За героїзм і мужність у боях за Дніпро І. Д. Черняхівському присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Неабиякий військовий хист, глибоке знання оперативного мистецтва і полководницькі якості він проявив при плануванні та проведенні Київської наступальної 1943 року, Житомирсько-Бердичівської, Рівне-Луцької та Проскурівсько-Чернівецької операцій. В них 60-я армія досягла значних результатів у боротьбі з німецько-фашистськими військами.

З 15 апреля1944 року В. Д. Черняховський – командувач Західним, а з 24 квітня – 3-м Білоруським фронтами. На цій посаді з усією повнотою розкрився його полководницький талант. Вже в ході Білоруської, операції 1944 року він показав великі здібності швидко і всебічно оцінювати обстановку, приймати оригінальні рішення. У цій операції керовані ним війська разом з 1-м Прибалтійським фронтом розгромили вітебську угруповання противника, а разом з 1-м і 2-м Білоруським, фронтами завершили оточення понад 100 тисяч німецько-фашистських військ на схід від Мінська.

На 2-му етапі Білоруської операції в липні 1944 року війська 3-го Білоруського, фронту провели Вільнюську операцію, в результаті якої звільнили міста Вільнюс і Ліда, вийшли на річку Німан і форсували її, а в липні–серпні – Каунасскую операцію, звільнивши Каунас.

За вміле командування військами фронту в Білоруській операції і виявлений при цьому героїзм та мужність І. Д. Черняховський нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

В жовтні 1944 року він керував військами фронту, які брали участь у Мемельську операції 1-го Прибалтійського фронту. В січні 1945 року в ході Східно-Прусської операції війська 3-го Білоруського фронту під командуванням І. Д. Черняховського здійснили Инстербургско-Кенигсбергскую операцію і у взаємодії з 2-м Білоруським фронтомблокировали східно-прусську угруповання противника, вийшовши на підступи до Кенигсбергу (Калінінград).

За успішні бойові дії під час Великої Вітчизняної війни війська, якими командував І. Д. Черняховський, 34 рази відмічався в наказах Верховного Головнокомандуючого.

При підготовці і проведенні фронтових операцій обдарованість полководця яскраво поєднувалася з винятковою працездатністю і цілеспрямованістю. Він наполегливо вивчав оперативне мистецтво і тактику супротивника, надавав особливого значення ретельної організації взаємодії військ, вміло готував їх психологічно до бойових дій.

Яскравою рисою характеру І. Д. Черняхівського було доброзичливе ставлення до людей, він намагався якомога краще підготувати особовий склад до виконання бойових завдань з найменшими втратами. Смертельно поранений в районі міста Мельзак (нині Пененжно, Польща).

Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова I ступеня, орденами Кутузова і ступеня, Богдана Хмельницького I ступеня, медалями.