Іван Антошкін

Фотографія Іван Антошкін (photo Ivan Antoshkin)

Ivan Antoshkin

  • День народження: 25.05.1900 року
  • Вік: 43 роки
  • Місце народження: Вязники, Володимирська область, Росія
  • Дата смерті: 02.05.1944 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Герой Радянського Союзу (20.05.40). Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Суворова 2-го ступеня, медалями, орденом «За військову доблесть» МНР.

Народився в сім’ї робітника. Російська. В 1911 р. закінчив 4 класи початкової школи. Потім 2 класу Вязниковского нижчого технічного училища і протягом 5 років працював на ткацькій прядильної фабриці.

У РККА з 1919 р. Брав участь у громадянській війні. Служив на бронепоїзді під Архангельськом.

У 1921 р. закінчив курси автомобільної механіки.

Член ВКП(б) з 1924 р.

У 1926 р. закінчив 1-у військову школу льотчиків ім. тов. Мясникова в Качі. Служив льотчиком-інструктором, командиром авиазвена, авіазагону, авіаескадрильї, помічника командира та командира авіаполку.

У 1938 р. закінчив КУКС при ВВА їм. Жуковського.

Брав участь у боях на річці Халхін-Гол.

10.08.39 р. Постановою Малого Народного Хуралу МНР був нагороджений орденом «За військову доблесть».

Брав участь у радянсько-фінській війні. Був командиром 18-го швидкісного бомбардувального авіаполку 13-й сбаб ВВС 8-ї армії. За три місяці під його командуванням полк справив 2936 бойових вильотів, скинув на ворога 964 тонн бомб. Особисто скоїв 32 бойових вильоту (у т. ч. вночі).

20.05.40 р. майор Антошкін Іван Діомидович був удостоєний звання Герой Радянського Союзу. Йому була вручена медаль «Золота Зірка» № 337.

Навесні 1941 р. підполковник Антошкін сформував 77-ю сад МВО.

Брав участь у Великій Вітчизняній війні. Командував 77-ї сад Західного фронту.

8.10.41 р. в критичний момент наступу німецько-фашистських військ на Москву підполковник Антошкін зі свого штабу р. в Подольську зміг організувати перший удар по скупченням німецьких танків і автомашин. За кілька днів жорстоких боїв дивізія понесла величезні втрати, але продовжувала боротися.

14.06.42 р. він був призначений командиром 221-й бад і приступив до її формування.

24.06.42 р. 221-я бад у складі 57-го, 794-го і 860-го бап увійшла до складу 8-ї ВА. Прийому дивізії, збройної літаками ДБ-3, було приділено особливу увагу. Введення її в бій проходив під керівництвом заступника командувача повітряною армією генерал-майора авіації Руденко. Для екіпажів була розроблена спеціальна тактика дій. Перші бойові вильоти повинні були проводитися на висотах не нижче 2000-3000 м групами по шість літаків з інтервалом 7-8 хвилин під посиленим винищувального прикриттям. До цілей і назад ці групи вели досвідчені екіпажі на літаках Пе-2. Повітря в районі цілей попередньо розчищався від винищувачів супротивника.

Ефективність бойового застосування бомбардувальників була високою. Екіпажі діяли в боях рішуче і відважно. Тільки за один тиждень, з 29 червня та 4 липня 1942 р., ними було скоєно кілька героїчних подвигів. У повітряних боях бомбардувальниками було збито вісім винищувачів.

23.07.42 р. яка зазнала важких втрат 221-я бомбардувальна авіадивізія була виведена в район Тамбова.

10.11.42 р. після доукомплектування дивізія приступила до бойових дій в складі 17-ї ВА на Південно-Західному фронті.

10.03.43 р. полковник Антошкін був призначений командиром 6-го змішаного авіакорпусу 16-ї ВА (221-я бад і 282-я іад). Основу штабу корпусу склали офіцери 221-й бад.

17.03.43 р. полковнику Антошкину було присвоєно військове звання генерал-майор авіації.

1.06.43 р. 6-й сак увійшов до складу 16-ї ВА. Брав участь у Курській битві і в боях за визволення Білорусії.

2.05.44 р. генерал-майор авіації Антошкін загинув разом зі своїм заступником по політчастині полковником Івановим в авіакатастрофі на літаку Ут-2.

Похований р. в Гомелі. Ім’ям Героя названа одна з вулиць р. Гомеля.