Харрісон Шмітт

Фотографія Харрісон Шмітт (photo Harrison Schmitt)

Harrison Schmitt

  • День народження: 03.07.1935 року
  • Вік: 81 рік
  • Громадянство: США

Біографія

Як один з членів екіпажу на борту ‘Аполлона 17’, Шмітт в грудні 1972-го став першим членом першої групи вчених-астронавтів НАСА, яка побувала в космосі. Шмітт – дванадцятий людина, що ступила на поверхню Місяця. Станом на 2014-й, він став останнім, хто висаджувався на Місяць, відразу після Юджина Сернана (Eugene Cernan), який, однак, повернувся в модуль після Шмітта.

Шмітт – перший і єдиний професійний вчений, вирушив за межі низької навколоземної орбіти і побував на Місяці. Він володів впливом в співтоваристві геологів, підтримували програму ‘Аполлон’, і тренував астронавтів, перш ніж сам став частиною льотної команди. Шмітт подав у відставку з НАСА в серпні 1975-го, щоб балотуватися в Сенат США від Нью-Мексико.

Харрісон Каганом ‘Джек’ Шмітт народився р. Санта-Рита, Нью-Мексико (Santa Rita, New Mexico), і виріс у сусідньому Сілвер-Сіті (Silver City). У 1953-му він закінчив середню школу, а в 1957-му заробив ступінь у галузі геології в Каліфорнійському технологічному інституті (Caltech). Ще рік Шмітт вивчав геологію в Університеті Осло в Норвегії (University of Oslo, Norway). У 1964-му він отримав ступінь доктора філософії (геологія) у Гарвардському інституті (Harvard University).

До приходу в НАСА в якості першого члена групи вчених-астронавтів у червні 1965-го, Харрісон трудився в Центрі астрогеологии Геологічної служби США у Flagstaff, Arizona (Flagstaff, Arizona). Шмітт розробляв польові методи геологічних вишукувань, які повинні були використовуватися екіпажем ‘Аполлона’. Коли вибір припав на самого Шмітта, він рік навчався за програмою предвыпускной підготовки пілотів ВВС – і став пілотом реактивного літака.

По поверненню в загін астронавтів у Х’юстоні (Houston), Шмітт зіграв ключову роль у підготовці екіпажу ‘Аполлона’ до проведення геологічних досліджень. Він брав участь в огляді та оцінці всіх здобутих під час висадок на Місяць зразків і допоміг членам екіпажу з науковими аспектами, відображеними в їх звітах. Харрісон приділив багато часу дослідженнях

едованиям, досконально вивчивши систему орбітального корабля «Аполлон’ і його місячного модуля.

У березні 1970-го його обрали першим з учених-космонавтів, допущених до космічного польоту, поряд з командиром Річардом Ф. Гордоном (Richard F. Gordon) і пілотом командного модуля Вэнсом Брандом (Vance Brand), до складу резервного екіпажу ‘Аполлон 15’. Згідно черговості, троїце належало увійти в основний склад екіпажу третьої наступної місії ‘Аполлон 18’.

Коли 18 і 19 польоти були скасовані у вересні 1970-го, співтовариство місячних геологів, підтримували програму ‘Аполлон’, усвідомило, наскільки необхідна присутність професійного геолога на Місяці, і чинило тиск на НАСА. В результаті, Шмітт у серпні 1971-го замінив Джо Енгла (Joe Engle) – і був зарахований в екіпаж, відповідальний за проведення (останньої) місії, ‘Аполлон 17’, шостий висадки на Місяць. Харрісон здійснив посадку на Місяць з командиром Юджином Сернаном в грудні 1972-го.

Перебуваючи на поверхні Місяця, Шмітт – єдиний геолог з загону космонавтів – зібрав зразок гірської породи, позначений як Троктолит 76535 і згодом названий ‘поза всяких сумнівів, найцікавішим зразком, який повернувся з Місяця’. Крім того, були здобуті докази того, що колись Місяць володіла активним магнітним полем. У місячний модуль Шмітт повернувся до Сернана, таким чином, Шмітт став передостаннім людиною, ходив по поверхні Місяця. По закінченні експедиції ‘Аполлон-17’, Харрісон зіграв важливу роль у документуванні результатів геологічних вишукувань.

У серпні 1975-го Шмітт подав у відставку з НАСА, щоб домогтися обрання республіканця в Сенат

США від штату Нью-Мексико на виборах 1976-го. У виборній гонці з демократом Джозефом Монтойєю (Joseph Montoya) він набрав переможні 57% голосів. Шмітт прослужив в Сенаті один термін, займаючи чільне становище в Підкомітеті науки, техніки і космосу.

Харрісон шукав можливості для переобрання в 1982-му, але із-за глибокої рецесії і побоювань з приводу того, що йому, швидше за все, не буде діла до питань місцевого значення, зазнав поразки. Він програв з 46% голосів проти 54% Джеффу Бингаману (Jeff Bingaman). Передвиборчий лозунг Бінгамана запитував: «Що за останній час він [Шмітт] зробив для вас на Землі?’. Згодом Харрісон залишався консультантом у таких сферах, як бізнес, геологія, космос і державна політика.

Шмітт – ад’юнкт-професор інженерної фізики в Університеті Вісконсін-Медісон (University of Wisconsin–Madison). Довгий час він був прихильником використання місячних ресурсів. У 1997-му Шмітт запропонував втілити програму ‘Interlune InterMars Initiative’, серед інших цілей в якій значилося придбання приватного сектора промисловості та використання місячних ресурсів, зокрема, місячного гелію-3 – в якості палива для термоядерних реакторів.

Харрісон був головою Консультативної ради НАСА з листопада 2005-го до своєї раптової відставки 16 жовтня 2008-го. У листопаді 2008-го він залишив Планетарне суспільство. У січні 2011-го Шмітт отримав призначення на пост секретаря Департаменту енергетики, мінерального сировини та природних ресурсів Нью-Мексико, від губернатора штату Нью-Мексико Сюзаны Мартінес (Susana Martinez). Проте вже в наступному місяці Харрісон позбувся свого крісла, після того як від

здавався сприяти процесу перевірки даних, зазначених у документах на прийом на роботу.

Погляд Шмітта на проблему глобальної зміни клімату розходиться з пануючою науковою думкою. Він висловив думку, що ризики, пов’язані зі зміною клімату, переоцінені, і висловив припущення, що коливання клімату Землі використовуються людьми в якості інструменту для розширення впливу уряду. Власне, його погляди і стали головною причиною відходу з Планетарного суспільства. У своєму проханні про відставку Харрісон написав: ‘Залякування глобальним потеплінням використовується як політичний інструмент для збільшення державного контролю над життям американців, їх доходами і способом мислення’.

Виступаючи на шостій Міжнародній конференції по зміні клімату Інституту Хартланд, Шмітт сказав, що галас навколо змін клімату, – ширма для націонал-соціалізму. 8 травня 2013-го Харрісон стверджував у колонці журналу Wall Street Journal’, що підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері не має істотного зв’язку з глобальним потеплінням. Він приписав ‘цілеспрямовану демонізацію’ природних атмосферних процесів ‘прихильникам державного регулювання виробництва енергії’. Шмітт додав: ‘Всупереч тому, що деякі намагаються нам нав’язати, збільшення вуглекислого газу в атмосфері піде на користь зростаючому населенню на планеті за рахунок збільшення продуктивності сільського господарства’.

Шмітт з’являється у документальній картині ‘В тіні Місяця’ (‘In the Shadow of the Moon’) 2007-го. Він зробив внесок в книгу «nasa’s Scientist-Astronauts’ Девіда Шейлера (David Shayler) і Коліна Берджесса (Colin Burgess).