Гюнтер Ралл

Фотографія Гюнтер Ралл (photo Gunter Rall)

Gunter Rall

  • День народження: 10.03.1918 року
  • Вік: 53 роки
  • Рік смерті: 1971
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Народився 10 березня 1918 в Гагенау. Льотну кар’єру розпочав у 52-ї ескадрильї під командуванням майора Еріха Герхарда Баркхорна, потім служив в 11-й авиагруппе та інших підрозділах. За статистикою Люфтваффе Ралль збив 275 літаків супротивника, з них 271 на Східному фронті, посівши третє місце в списку асів після майора Еріха Гартмана і майора Баркхорна. Воював до останніх днів війни.

Син торговця. У дек. 1936 надійшов фенрих-юнкером в 13-й піхотний полк. Освіту здобув у Дрезденської військовій школі та льотної школи (1938). В сент. 1938 лейтенантом переведений в люфтваффе. У серп. 1939 призначений у 3-й авіагрупи 52-ї винищувальної ескадри. Його наставником був Е. Баркхорн. Свій перший літак збив у Франції 28 5.1940 Під час «Битви за Англію», 24.7.1940 після загибелі командира очолив 8-й загін ескадри. Навесні 1941 р. переведений на радянсько-німецький фронт, діяв на півдні. До кінця 1941 збив 36 літаків противника. 28.11.1941 був підбитий і отримав важку травму — потрійний перелом спини. Через 9 місяців знову повернувся в армію. У серп. 1942 знищив 26 літаків. З 28.8.1942 командир 8-го загону 52-ї винищувальної ескадри. У тому ж році був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста, а за 100-ту перемогу — дубовими гілками до нього. В кінці Р. був призначений інструктором і спрямований на підготовку льотних кадрів. З березня 1943 повернувся в діючу армію і 5.7.1943 був призначений командиром 3-ї групи 52-ї ескадри. 20.9.1943 А. Гітлер вручив йому мечі до Лицарського хреста. 28.10.1943 Р., 2-м у люфтваффе (після Ст. Новотни), збив 250 літаків. 16.4.1944 Р. збив свій останній на Сході — 273-й — літак. З 19.4.1944 командир 2-ї авіагрупи 11-ї винищувальної ескадри, яка здійснювала авіаційне прикриття Німеччини. Літав на Bf. 190G5. 12 травня 1943 був збитий поблизу Франкфурта і викинувся з парашутом, отримавши важкі травми. Після одужання в дек. 1944 спрямований інструктором в школу командирів винищувальної авіації. З 20.1.1945 командир 300-ї винищувальної ескадри, але до кінця війни вже не здобув жодної перемоги. За час боїв збив 275 літаків супротивника, ставши за кількістю перемог 3-му асом люфтваффе. У травні 1945 заарештований англійськими військами. Після перебування в таборі військовополонених повернувся в Німеччину. Працював в концерні «Сіменс». У 1954 році вступив у ВПС ФРН, був відповідальним за переозброєння літаків F. 104. З 1960 року служив в управлінні авіації Міністерства оборони. З 1966 командир 3-ї повітряної дивізії, а з аїр. 1969 начальник штабу ВПС. У жовт. 1970 проведений в генерал-лейтенанти. У січ. 1971 Р. був призначений генеральним інспектором ВВС.