Герта Боте

Фотографія Герта Боте (photo Herta Bothe)

Herta Bothe

  • День народження: 08.01.1921 року
  • Вік: 79 років
  • Місце народження: Тетеров, Німеччина
  • Дата смерті: 16.03.2000 року
  • Громадянство: Німеччина
  • Оригінальне ім’я: Герта Гертруда Боте
  • Original name: Herta Gertrude Bothe

Біографія

Нацистка, охоронниця одного з фашистських концентраційних таборів. Деякий час Герта провела у в’язниці за військові злочини; втім, в кінцевому підсумку її все ж звільнили.

Народилася Герта в містечку Тетеров (Teterow). Деякий час вона допомагала батькові у його невеликий деревообробної майстерні; встигла Боте попрацювати і на місцевій фабриці, і в місцевому ж госпіталі.

У 1939-му Герта значилася в Союз Німецьких Дівчат (League of German Girls); у вільний час Боте займалася – причому досить успішно – спортом.

У вересні 1942-го Герта отримала посаду охоронниці в концентраційному таборі Равенсбрук (Ravensbrück). Після четырехнедельных підготовчих курсів Боте відправили в табір Статхофф (

Stutthof), розташований поблизу сучасного Гданська (Gdansk). Саме під час роботи у таборі Герта і здобула велику частину своєї досить сумної слави – і заслужила характерну кличку ‘Статхоффская садистка’ (Sadist of Stutthof).

В липні 1944-го старша наглядачка Герда Стейнхофф (Gerda Steinhoff) перевела Боте в табір Бромберг-Ост (Bromberg-Ost).

21-го січня 1945-го, 24-річна Боте брала участь в «Марші смерті’ полонянок концентраційних таборів центральної Польщі (Poland); вели полонянок у табір Берген-Бельзен (Be

юрген-Belsen), що поблизу Целле (Celle). Дорога дещо затягнулася довше очікуваного; якийсь час маршу довелося провести в концтаборі Аушвіц (Auschwitz). Дісталися до пункту призначення полонянки і їх конвоїри лише в кінці лютого 1945-го.

У таборі Боте наглядав за жіночого деревообробної бригадою з 60 полонянок.

Війська визволителів прибули в табір лише 15-го квітня 1945-го. Боте, за чутками, була найвищою з арештованих нацисток; нітрохи не менше на тлі колег її виділяла взуття – на відміну від напарниць, Герта предпочит

ала гуляти в звичайному взутті, а не характерних чорних ботфортах. Союзні солдати змусили Боте перенести в братські могили поблизу табору пристойну кількість мертвих тіл; пізніше нацистка згадувала, що їй при цьому заборонили користуватися рукавичками – і найбільше Герту лякала можливість заразитися тиф.

На такому судовому процесі Боте була засуджена до 10 років в’язниці. Вийшла на свободу Герта раніше покладеного, 22-го грудня 1951-го. До кінця своїх днів Боте не привертала до себе особливої уваги, лише зрідка даючи інтерв’ю.