Герман Ессер

Фотографія Герман Ессер (photo Hermann Esser)

Hermann Esser

  • День народження: 29.07.1900 року
  • Вік: 80 років
  • Місце народження: Рермос, Німеччина
  • Дата смерті: 07.02.1981 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Ессер працював журналістом, а також зарекомендував себе вправним оратором і спритним тактиком. З 1919-го він був редактором газети ‘Völkischer Beobachter», яка з 1920-го була друкованим органом НСДАП.

Герман Ессер народився 29 липня 1900-го, в комуні Рермос, у землі Баварія (Röhrmoos, Kingdom of Bavaria). Він брав участь у Першій світовій війні, після якої нетривалий час був соціал-демократом. Ессер став першим представником соціал-демократичного руху, який набрав Німецьку робочу партію в листопаді 1919-го. Потім він став членом № 2 в Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП).

Ессер працював журналістом, а також зарекомендував себе вправним оратором і спритним тактиком. З 1919-го він був редактором газети ‘Völkischer Beobachter», яка з 1920-го була друкованим органом НСДАП. Герман був важливою сполучною ланкою у створенні програми НСДАП, що складалася з 25 пунктів. Саме його поряд з Дітріхом Эккартом (Dietrich Eckart), Крістіаном Вебером (Christian Weber), Юліусом Штрайхером (Julius Streicher) і Ернстом Юліусом Ремом (Ernst Julius rö hm), вважали головними п’ятьма наступниками Адольфа Гітлера (Adolf Hitler). Фюрер ‘визнав’, що всі п’ятеро звеличують честь над усім іншим. Гітлер також заявив, що йому відомо, що Ессер – шахрай, однак варто користуватися його ораторськими талантами впливати на публіку.

У 1923-му Герман, сліпо віддана Гітлеру, був призначений ‘першим пропагандистом НСДАП’. Хвороба не зупинила його від активної участі 8 листопада 1923-го в Пивному путчі (Hitler-Ludendorff-Putsch), який пройшов у велетенському пивному залі ‘Бюргербройкеллер’ (Bürgerbräukeller). Эссеру було доручено розробити «Відозву до німецького народу’. Учасники путчу, включаючи Гітлера, отримали за порушення громадського порядку тюремні терміни різної тривалості. Герман був засуджений до трьох місяців в’язниці.

До 1933-го Герман утримував позицію редактора і працював у міській раді Мюнхена (Munich). Він був членом Баварського парламенту, був баварським державним міністром і керував мюнхенською Державною канцелярією. З 1933-го по 30 січня 1934-го він служив головою Баварського ландтагу, а в період з березня 1934-го по 1935-й – баварським міністром з економічних питань.

Політичні інсинуації і скандал, що спалахнув на тлі розлучення Германа, призвів до втрати частини його політичного впливу. Після трьох років шлюбу з Терезою Дайнінгер, яка була за нацистським мірками найкращої пасією, Ессер завів інтрижку з фрау Штрасмайер. Він заразив коханку гонореєю, що наводить на думки про його численних коханок, і повернувся до дружини. Однак восени 1934-го він знову кинув Терезу і пішов до якоїсь Ганні Бахерль, яка через рік народила від нього сина. Його прохання про розлучення так і залишився б задоволеним, якби до справи підключився сам Гітлер.

Кар’єра колись шановного представника НСДАП, володаря медалі За вислугу років’ в НСДАП у бронзі, сріблі й золоті, а також золотого партійного знаку НСДАП у 1935-му опинилася в глухому куті. Тільки через чотири роки Ессер отримав постстатс-секретаря в Імперському міністерстві народної освіти і пропаганди, який, по суті, не давав йому ніякої влади, проте добре забезпечував матеріально. В період з 1933-го по 1945-й Герман був одним з депутатів Рейхстагу, а також віце-президентом Рейхстагу.

Ессер не просто погано ставився до євреїв, а був фанатичним антисемітом, опублікувало в 1939-му книгу ‘Світова єврейська чума’ (‘Die jüdische Weltpest’). По закінченні Другої світової, в ході заходів по очищенню від наслідків панування фашистського режиму, Эссера розцінили як ‘незначного попутника’. Після денацифікації з 1945-го по 1947-й наступник Гітлера перебував у полоні в американців. Нові німецькі влади в 1949-му прийшли до висновку, що Ессер аж ніяк не ‘попутник’, а ‘великий злочинець’, і його засудили до п’яти років таборів. Він отримав свободу в 1952-м.

Герман Ессер помер у Дитрамсцелле, Баварія (Dietramszell, Bavaria), 7 лютого 1981 року, на 81 році життя.