Герман Ейхгорн

Фотографія Герман Ейхгорн (photo Herman Eichhorn)

Herman Eichhorn

  • День народження: 13.02.1848 року
  • Вік: 70 років
  • Дата смерті: 30.07.1918 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Ейхгорн (Eichhorn) Герман фон (13.2.1848, Бреслау -30.7.1918, Київ), герм. генерал-фельдмаршал (дек. 1917).

У 1866 році вступив у 2-й гвардійський пех. полк. Учасник австро-прусської війни 1866 і франко-прусської війни 1870— 71. Довгий час служив у Генштабі. З 1.5.1904 командир XVIII АК, з 1912 генерал-інспектор 7-ї армійської інспекції. Перед війною вийшов у відставку, в сер. 1914 зарахований у резерв. Перші місяці війни залишався не при справах і тільки 26.1.1915 призначений командувачем сформованої на Сході 10-ю армією, розгорнутої від Тільзіта до Инстербурга. При формуванні в армію увійшли XXXVIII і XXXIX резервні корпусу, XXI АК, 5-а гвардійська пех. і Кенігса-бергская ландверная дивізії, а також Тільзітский загін. Брав участь у зимовому битві в районі Мазурських боліт (почав наступ 26 січ. (8 лют.) в обхід правого флангу 10-й укр. армії), що закінчився оточенням частин 10-й укр. армії ген. Ф. Ст. Сіверса в Серпневих лісах. 27 серп. -6 верес. армія Е. виконувала основний удар під час Свен-цянского прориву; і хоча оточити 10-ю рос. армію не вдалося, рос. війська відійшли на лінію Західна Двіна-Двінськ-Вілейка-Барановичі-Пінськ, здавши значну територію. Після цього фронт стабілізувався. 18.8.1915 нагороджений орденом Pour le Merite, а вже 28 вер. отримав до нього дубові гілки. 5(18)-16(29).3.1916 успішно протистояв удару 2-й укр. армії, який вона завдавала в ході Нарочской операції в напрямку на Свенцяны-Вілько-світ. Одночасно, з 30.7.1916 головнокомандувач групою армій «Ейхгорн», розвивала наступ у Східній Пруссії. Під час липневого наступу рос. армій за позиціями 10-ї армії завдала удару 5-я рус, армія, однак після того, як була взята 1-я лінія окопів, солдати відмовилися йти в бій і припинили наступ. В кінці 1917 — початку 1918 група армій Е. діяла в Прибалтиці і Білорусії. До февр. 1918 у складі групи Е., розгорнутої від Ризької затоки до Слоніма, входили 8-а і 10-а армії і армійська група «D». Планувалося силами його групи захопити територію Прибалтики, а флангом — Білорусії. 18 лют. посів Двінськ, 21 лют. — Цесис, Резекне, Даугавпілс, Мінськ, 23 лют. — Валмиеру і Валгу, 24 лют. — Калинковичі, 27 лют. — Жлобин, 28 лют. -Рогачов і Рєчицю, 1 березня — Гомель, 3 березня — Оршу, 5 березня — Могильов. З 31.3.1918 головнокомандувач групи армій «Київ». Керував на останньому етапі окупацією Південної Білорусії, України і Півдня Росії. Очолив адміністрацію окупованих областей України (за винятком що знаходяться під управлінням австро-угорської адміністрації частин Волинської, Подільської, Херсонської та Катеринославської губерній), Крим, Таганрог, а також південні райони Білорусії, Донської області, частини Воронезької та Курської губерній та ін. Проводив жорстку окупаційну політику. Убитий лівим есером Б. М. Донським.