Георгій Цинев

Фотографія Георгій Цинев (photo George Tsinev)

George Tsinev

  • Дата смерті: 31.05.1996 року
  • Рік смерті: 1996
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Працівник органів державної безпеки СРСР, генерал армії. Свояк Л. В. Брежнєва.

    Член ВКП(б) з 1932 року. У 1934 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. Працював на металургійному заводі імені Лібкнехта К. в Нижнеднепровске (нині в межах міста Дніпропетровська), був майстром, інженером, виконуючим обов’язки начальника цеху. З 1939 року — на партійній роботі в р. Дніпропетровську, секретар Ленінського райкому партії, міського комітету партії.

    З початком Великої Вітчизняної війни призваний в Червону Армію. Перебував на фронті в посадах політичного складу: комісар артилерійського полку, комісар штабу оперативної групи військ, з лютого 1942 року — заступник начальника політуправління Калінінського фронту,в липні — грудні 1942 року — начальник політвідділу 4-ї ударної армії, з травня 1943 року до кінця війни — начальник політвідділу 57-ї армії. Брав участь в оборонних боях на Україні, в битві за Москву, в зимово-весняних боях 1943 року в районі Харкова, в битві за Дніпро, в битві за Правобережну Україну, звільнення Молдавської РСР, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини, Австрії. Генерал-майор (1945).

    Після Перемоги залишився на службі в армії. Служив у штабі радянської військової адміністрації в Австрії, у 1950-1951 роках — заступник Верховного комісара в Австрії від СРСР.

    З 1953 року — на керівній роботі в органах державної безпеки (спочатку в Головному управлінні державної безпеки Міністерства внутрішніх справ СРСР, з 1954 року — у КДБ СРСР. Зробив стрімку кар’єру після приходу до влади Л. В. Брежнєва, якому доводився родичем. У 1966 році змінив І. А. Фадейкина на посаді начальника 3-го Управління КДБ (військова контррозвідка). Член колегії КДБ з 24 травня 1967 року, з 24 липня того ж року змінив Ц. Р. Баннікова на посаді начальника 2-го Головного (розвідувального) управління КДБ. Генерал-полковник (жовтень 1967 р.). З 1970 року — заступник Голови КДБ при Раді Міністрів СРСР.

    Фактично мав статус довіреної людини Брежнєва в КДБ, особисто і неофіційно доповідав йому про все, що відбувається в КДБ, в першу чергу про дії його Голови Ю. В. Андропова. Мав репутацію схильного до інтриг і самодурству людини. Герой Соціалістичної Праці (4.05.1977). Генерал армії (13 грудня 1978 р.; найстарший у такому званні на момент присвоєння — 71 рік). У 1982-1986 роках — перший заступник Голови КДБ СРСР. З 1986 року — у Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. З 1992 року — у відставці.

    Член Центральної ревізійної комісії КПРС в 1971-1976 роках. Кандидат в члени ЦК КПРС у 1976-1981 роках, член ЦК КПРС у 1981-1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8-11 скликань.