Гарольд Джеймс Ніколсон

Фотографія Гарольд Джеймс Ніколсон (photo James Harold Nicholson)

James Harold Nicholson

  • Рік народження: 1950
  • Вік: 65 років
  • Громадянство: Росія

Біографія

Колишній співробітник Центрального Розвідувального Управління (Central Intelligence Agency), російський шпигун.

В ряди ЦРУ Ніколсон вступив в 1980-м; до цього він служив у чині капітана в розвідувальному підрозділі армії США. По кар’єрних сходах Гарольд піднімався з гідною поваги швидкістю – за десять років він із звичайного стажиста перетворився на начальника резидентури. Деякий час Ніколсон пропрацював заступником начальника резидентури в американському посольстві на Філіппінах (Philipinnes) і начальником резидентури в посольстві у Румунії. Надалі Гарольда – за дорученням безпосереднього начальника – перевели на ще більш високу посаду – він став інструктором в Камп-Пірі (Camp-Peary) – тренувальному комплексі для співробітників Управління у Вільямсбург, Вірджинія (Williamsburg, Virginia).

Зрозуміло, настільки швидкий кар’єрний ріст не міг не позначитися на особисте життя Ніколсона – йому практично не вдавалося приділяти гідного уваги дружині і тр

моїм дітям. Врешті-решт це призвело до цілком закономірного розлучення; пізніше Він зізнався, що завжди відчував, що не в змозі вкладати душу в процес виховання дітей в належному обсязі. Треба сказати, що подібні проблеми для амбітних агентів ЦРУ не рідкість – точно також в свій час були справи в іншого шпионившего на користь Росії співробітника Управління, Олдріча Еймса (Aldrich Ames).

C російськими Гарольд зв’язався ще під час роботи на Філіппінах. Зустрічатися з радянською розвідкою співробітникам ЦРУ доводилося з обов’язку служби; втім, зараз багато хто схильний вважати, що Ніколсон з самого початку планував перейти на бік КДБ. Найімовірніше, остаточно перейшов на бік Рад Гарольд вже в Манілі (Manila).

Американська контррозвідка зацікавилася Ніколсоном після чергової перевірки на детекторі брехні – прилад показав вельми цікаву реакцію на питання ‘чи ви Входили з моменту останньої перевірки на детекторі в такі відносини з представниками іноземних розвідок, які вам хотілося б приховати від ЦРУ?’. За Гарольдом було встановлено спостереження – агенти ФБР стежили за ним в Таїланд (Thailand), Малайзії (Malaysia) і Сінгапур (Singapore). Було доведено, що Гарольд виходив на контакт з радянськими розвідниками.

Повернувшись на батьківщину, Ніколсон поклав на свій рахунок у банку солідну суму грошей; істотну суму він вклав і на рахунки своє дружини і дітей. Крім того, розвідник повністю розплатився за кредитом на автомобіль – готівкою. ЦРУ дало Гарольду нову посаду – у відділі по боротьбі з тероризмом; нагляд за ним не слабшав ні на мить. У порядку експерименту йому істотно урізали доступ до інформації про Росії – і, зокрема, про події в Чечні; крім того, ФБР почали перехоплювати його листи в КДБ. В одному з листів Гарольд призначав російською зустріч у Швейцарії; по дорозі туди його і перехопили 16-го листопада 1996-го, прямо в міжнародному аеропорту Даллеса (at Dulles International Airport).

За продаж секретної інформації російським Ніколсон був засуджений до 23 з половиною років до в’язниці; смертного вироку Гарольд уникнув, оскільки після арешту почав охоче давати потрібні свідчення. Справа його не привернув такої уваги преси, як історія Олдріча Еймса; Ніколсон, до речі, заявляв, що саме справа Еймса і підкинуло йому ідею продатися росіянам – як сам Олдріч, так і полювали за ним спецслужби продемонстрували вражаючу нерозторопність, і Гарольд був упевнений, що вже його-то ніколи не викриють. Слід, однак, зазначити, що ніколи ще настільки високопоставлений агент ЦРУ не засуджувався за шпигунство.