Еріх Эрлингер

Фотографія Еріх Эрлингер (photo Erich Ehrlinger)

Erich Ehrlinger

  • День народження: 14.10.1910 року
  • Вік: 93 року
  • Місце народження: Гингене-на-Бренце, Німеччина
  • Дата смерті: 21.07.2004 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Найбільше відомий як організатор масових убивств у балтійських державах і Білорусі (Belarus).

Народився Еріх у Гингене-на-Бренце, маленькому містечку на південно-заході Німеччині, в землі Баден-Вюртемберг (Giengen an der Brenz, Baden-Württemberg). У 1928-му Эрлингер закінчив школу в Хайденхайме-на-Бренце (Heidenheim an der Brenz), після чого відправився вивчати право в Тюбінгені (Tübingen), Кілі (Kiel) і Берліні (Berlin).

У Берліні Эрлингер вступив у штурмовий загін (Са, SA) – після чого повернувся в Тюбінгені. У той час в Університеті Тюбінгена (University of Tübingen) панували націоналізм і ксенофобія – вже до 1931-го в усьому університеті не залишилося ні одного професора-єврея; це сильно допомогло Еріху в його подальшій кар’єрі. Эрлингер був активним громадським діячем; він працював не тільки в Тюбінгені – при необхідності він охоче надавав послуги партії і в інших регіонах.

У 1934-му Эрлингер закінчив курс тренувань; до того часу він вже забув про юридичну кар’єру і повністю сконцентрувався на діяльність штурмових батальйонів. Еріх очолював спортивну школу штурмових батальйонів в замку Ринек (Rieneck Castle).

Вже в травні 1935-го Эрлингер перебрався в Службу безпеки (Sicherheitsdienst, SD). У вересні 1935-го Еріх став співробітником головного офісу берлінської Служби безпеки; в рядах SD він числився в 1938-му, під час захоплення нацистами Австрії (Austria), і в 1939-му – в тому році йому довелося працювати вже в Празі (Prague).

Під час вторгнення нацистів до Польщі (Poland) Эрлингер працював у штаб-квартирі 4-й айнзатцгрупи (Einsatzgruppe IV).

У серпні 1940-го Еріха перевели в Норвегію (Norway) – там його послуги знадобилися військам СС (Waffen-SS); керував його діяльністю Франц Вальтер Шталекер (Franz Walter Stahlecker). У квітні 1941-го Эрлингер став керівником однієї иззондеркоманд.

Незабаром після вторгнення німецьких військ на Радянський Союз загін Эрлингера був переведений в балтійський регіон. Тут Еріх, крім іншого, організовував масові вбивства євреїв у гетто Ковно (Kovno), Розиттена (Rositten) та Даугавпілса (Daugavpils). Так, вже до 16-го липня 1941-го підрозділом Еріха Эрлингера – за його власними словами – було страчено понад 1150 євреїв. Эрлингер особисто контролював розстріли.

У грудні 1941-го Эрлингера перевели в Білорусь; там він продовжив діяльність, йому вже добре знайому – організацію масових страт. Відомо, що Еріх не тільки керував розстрілами — у тих випадках, коли стрілки працювали недостатньо швидко, він брав зброю в руки сам.

У вересні 1943-го Эрлингер став штандартенфюрером СС; його перевели в Мінськ (Minsk), підрозділ Ернста Кальтенбруннера (Ernst Kaltenbrunner). Крім іншого,Еріх керував стратами тих небагатьох євреїв, що на той момент все ще залишалися в Мінську. Эрлингер активно заохочував своїх офіцерів на безпосередню участь в стратах – і навіть заявляв, що СС очолювати мають право тільки ті, хто сам, особисто колись приймав участь у розстрілах.

Після війни Эрлингер деякий час ховався в Шлезвіг-Гольштейн (Schleswig-Holstein). У 1950-му він перебрався з родиною в Констанц (Konstanz), де влаштувався в місцеве казино. У 1952-му Еріх одружився вдруге; з цього моменту він перестав користуватися фальшивим ім’ям. Заарештували Эрлингера лише у грудні 1958-го; через два роки Державний суд Карлсруе (State Court of Karlsruhe) засудив його до 12 років в’язниці; втім, Еріх практично відразу подав апеляцію. На свободу Эрлингер вийшов в 1965-м.

Помер Еріх Эрлингер 31-го липня 2004-го; на момент смерті йому було 93 роки.