Едвард Уайт

Фотографія Едвард Уайт (photo Edward White)

Edward White

  • День народження: 14.11.1930 року
  • Вік: 36 років
  • Місце народження: Сан-Антоніо, Техас, США
  • Дата смерті: 27.01.1967 року
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Едвард Уайт Хіггінс
  • Original name: Edward Higgins White

Біографія

Інженер, астронавт і офіцер ВПС США. 3-го червня 1965-го став першим американцем, що вийшов у відкритий космос.

Народився Уайт в Сан-Антоніо, Техас (San Antonio, Texas). Закінчивши школу, Уайт відправився в Американську військову академію у Вест-Пойнті (U. S. Military Academy at West Point); отримавши в 1952-му ступінь бакалавра, він відправився в запас у чині другого лейтенанта ВПС США.

Більше року у Едварда пішло на навчання у літній школі; після цього він був приписаний до ескадрону винищувачів, базировавшемуся в Німеччині, на базі поблизу Битбурга (Bitburg Air Base, Germany). Три з половиною роки Уайт провів у Німеччині, літаючи на ‘F-86’ і ‘F-100’.

У 1958-му Едуард вступив до Університету Мічигану (University of Michigan) по стипендії ВПС; вивчав він авіаційне машинобудування. У 1959-му Уайт отримав ступінь магістра і відправився в школу пілотів-випробувачів на базі ВПС Edwards Air Force Base. Після додаткових курсів Едвард став одним з пілотів-испытател

їй спеціального підрозділу на базі Wright-Patterson Air Force Base.

За свою кар’єру Уайт провів у повітрі більше 3000 годин; близько 2200 годин припали на випробування реактивних літаків. Зрештою Едвард дослужився до підполковника.

У 1953-му Уайт одружився на Патриції Финеган (Patricia Finegan); познайомилися вони ще у Вест-Пойнті (West Point). У Едварда і Патриції було двоє дітей – син Едвард Уайт-третій (Edward White III) і дочка Бонні Лінн Уайт (Bonnie Lynn White).

Уайт був одним з дев’яти кандидатів, відібраних в процесі формування другої команди астронавтів. Зрештою Едвард став пілотом ‘Gemini 4’; головним пілотом корабля став Джеймс Макдивитт (James McDivitt).

3-го червня 1965-го Уайт став першим американцем, що вийшов у відкритий космос. Відчуття від виходу виявилися настільки сильними, що Едвард геть

забув про відведеному йому на вихід часу – і повернувся назад лише після наказу начальства. Поки Уайт знаходився зовні, через відкритий люк зорельоту в космос вилетіла запасна рукавичка; деякий час вона кружляла навколо Землі (будучи одним з перших у світі зразків космічного сміття), після чого згоріла в щільних шарах атмосфери. Це, однак, аж ніяк не самою головною неприємністю космонавтів – вирішивши нарешті повернутися, Уайт виявив, що механізм люка відмовляється нормально працювати. На щастя, Макдивитт зміг повернути непокірне пристрій у нормальний стан.

У березні 1966-го Уайт був обраний старшим (другим) пілотом для першого керованого рейсу ‘Аполлона’ (‘Apollo’); цього разу командиром його був Вергілій Гриссом (Virgil ‘Gus’ Grissom). Спочатку передбачалося, що виліт відбудеться наприкінці 1966-го; про технічні

блеми, однак, змусили відкласти запуск до 1967-го.

Остаточно датою стало 21-е лютого 1967-го; попереднє тестування призначили на 27-е січня. Команда повинна була випробувати базові механізми човника і відпрацювати дії під час стартового відліку. На жаль, тренування астронавти не пережили – в самий розпал випробувань в кабіні почалася пожежа. За штатним розкладом Уайт повинен був у критичній ситуації відкрити люк; подальша експертиза показала, що саме це астронавт і намагався зробити. На жаль, завдання йому дісталася нездійсненне – люк відкривався всередину, і утримувала його сила, значно перевершує тиск. Бушевавшее полум’я все сильніше і сильніше збільшувало тиск; в кінцевому підсумку кабіна човника була зруйнована, а астронавти – загинули від задухи і отруєння димом. Причину займання визначити так і не вдалося.