Дзюити Тэраути

Фотографія Дзюити Тэраути (photo Dzuiti Terauchi)

Dzuiti Terauchi

  • Дата смерті: 12.09.1945 року
  • Рік смерті: 1945
  • Громадянство: Японія

    Біографія

    Тэраути (Terauchi) Дзюити — граф, японський військовий діяч, маршал (21.6.1943).

    Син прем’єр-міністра Японії фельдмаршала Тэраути Мисатакэ. Освіту здобув у Військовій академії (1900). Учасник російсько-японської 1904-05 і 1-ї світової воєн. У 1919-22 командир 3-го гвардійського полку, з 1922 начальник штабу гвардійської дивізії, з 1924 командир 19-ї бри гади. У 1927-29 начальник штабу армії, розгорнутої в Кореї. З 1930 командир 5-ї, з 1932 — 4-ї дивізії. У 1934 призначений командувачем військами на Формозе. У 1935 член Вищої військової ради. З 9.3.1936 по23.1.1937 обіймав посаду військового міністра в кабінеті К. Хироты. З лют. 1937 член Вищої військової ради генерал-інспектор військової підготовки. У серп. 1937 призначений командувачем Північно-Китайським фронтом, але в 1938 р. знову повернувся у Вищий військовий рада. 6.11.1941 т. отримав призначення командувачем Південною групою армій (при начальнику штабу ген. О. Цукада), штаб-квартира якої розміщувалася спочатку в Сайгоні, а з травня 1944 — у Манілі. До складу групи входили: 14-я (ген. М. Хомма), 15-я (ген. С. Иида), 16-а (Г’єп. Х. Імамура) і 25-я (ген. т. Ямасіта) армії, а також 3-е і 5-е авіаційні з’єднання. Завданням Південної групи армій стало захоплення всіх без винятку американських, британських і голландських володінь в цьому регіоні. 8.12.1941 розпочав здійснення широкомасштабної операції. На першому етапі блискуче провів операцію, значно перекривши навіть ті стислі терміни, які були поставлені командуванням. Так, наприклад, його війська окупували острів Ява на місяць раніше планового терміну. Зробив будівництво 300километровоЙ дороги через Бірму (на будівництві загинуло близько 50 тис. військовополонених). Хоча Т. 1944 активно виступив за відставку кабінету Х. Тодзио, він тим не менш, незважаючи на величезні втрати, які його війська зазнали в 1944-45, наполягав на продовженні війни і постійно відмовлявся віддати наказ про капітуляцію підлеглих йому військ. В сент. 1945 Т. розбив параліч, і він незабаром помер.