Джой Брайт Хенкок

Фотографія Джой Брайт Хенкок (photo Joy Bright Hancock)

Joy Bright Hancock

  • День народження: 04.05.1898 року
  • Вік: 88 років
  • Місце народження: Уайлдвуд, Нью-Джерсі, США
  • Дата смерті: 20.08.1986 року
  • Громадянство: США

Біографія

В армії США не відразу визнали право жінок вважатися повноправними військовими; лише до середини 20-го століття з назв жіночих підрозділів почали пропадати слова, що відсилають до вспомогательности і тимчасовості таких підрозділів. У багатьох відносинах цю зміну визначили унікальні досягнення перших жінок-офіцерів – начебто Джой Брайт Хенкок.

Народилася Брайт в Уайлдвуде, Нью-Джерсі (Wildwood, New Jersey). Під час Першої світової Джой деякий час провчилася у підприємницькій школі у Філадельфії, Пенсильванія (Philadelphia, Pennsylvania), після чого влаштувалася на флот. Працювала вона старшиною, в Кемдені, Нью-Джерсі (Camden, New Jersey) і на авіаційній базі ВМС США Уайлдвуд (Wildwood).

Після війни Брайт вийшла заміж за лейтенанта Чарльза Грея Літтла (Charles Gray Little); на жаль, чоловік її загинув при катастрофі дирижабля ‘ZR-2’ 1921-м. Рік Брайт отримала посаду в Бюро повітроплавання; з обов’язку служби їй доводилося редагувати новинне видання Бюро, пізніше виросло в журнал ‘Naval Aviation News’. У 1924-му жінка пішла з Бюро і знову вийшла заміж – за капітан-лейтенанта Льюїса Хенкока-молодшого (Lewis Hancock, Jr.). На жаль, і другий чоловік Джой загинув в а

викатастрофе – при падінні ‘ZR-1’ у вересні 1925-го.

Деякий час Джой провела на курсах підготовки в школі дипломатів; отримавши ліцензію приватного пілота, Хенкок повернулася в Бюро. Цього разу пропрацювала тут Джой куди довше; протягом 10 з гаком років – аж до другого року Другої світової війни – Хенкок займалася питаннями взаємодії Бюро з громадськістю.

У жовтні 1942-го Джой покликали лейтенанта було переформовано Жіночий резерв (WAVES). Проект WAVES був створений 30 липня 1942-го і представляв собою спеціальне флотське підрозділ, що складалося виключно з жінок. Формально статус повноправних військовослужбовців жінки отримали лише 12 червня 1948-го. Сама назва проекту розшифровувалася як ‘Жінки, прийняті на добровільну екстрену службу’. Слово ‘екстрена’ означало, що дружин

жінки були покликані виключно із-за тяжкості сформованої обстановки і після війни займати свої посади не залишаться; втім, долі судилося розпорядитися інакше – жіночі посади на флоті (та й в інших армійських підрозділах) в результаті закріпилися.

Спочатку Хенкок служила представником Резерву в Бюро, пізніше зайняла аналогічну посаду в офісі заступника начальника штабу авіаційних операцій ВМС. До кінця війни Джой Хенкок встигла дослужитися до коммандера.

У лютому 1946-го Джой Хенкок стала помічником директора Жіночого резерву; вона займалася питаннями планування. Вже в липні Хенкок чекало нове підвищення – на цей раз, до директора всій WAVES. Директорську посаду Джой отримала, будучи всього лише капітаном. Саме Хенкок керувала компанією в найбільш важкі для неї роки – кінець 40-х, ознаменова

вшийся крім іншого активним скороченням флоту. Надалі, на щастя, ситуація змінилася – настав період розширення, так і жінок у справи флоту залучати почали значно активніше. Залишила активну службу Джой Хенкок лише в червні 1953-го.

Роком пізніше Джой вийшла заміж за віце-адмірала Ральфа Офсти (Ralph A. Ofstie). На жаль, і цього шлюбу Хенкок довго тривати не судилося – в кінці 1956-го Офсти помер. В третій раз овдовіла Джой жила в районі Вашингтона (Washington, D. C.) і на Віргінських островах (Virgin Islands).

У 1972-му Хенкок опублікувала автобіографічний праця ‘Леді на флоті’ (‘Lady in the Navy’).

Померла Джой Хенкок 20 серпня 1986-го в Бетесде, штат Меріленд (Bethesda, Maryland); на момент смерті їй було 88 років. Похована Хенкок була поруч з третім чоловіком, на національному кладовищі Арлінгтон.