Дженіс Карпински

Фотографія Дженіс Карпински (photo Janice Karpinsky)

Janice Karpinsky

  • Громадянство: США

    Біографія

    Бригадний генерал Дженіс Карпински, колишня начальниця сумно відомої багдадській в’язниці «Абу-Граїб», зробила сенсаційну заяву.

    Бригадний генерал Дженіс Карпински, колишня начальниця сумно відомої багдадській в’язниці «Абу-Граїб», зробила сенсаційну заяву: за її словами, у допитах іракських полонених, захоплених американцями, брали участь співробітники ізраїльських спецслужб.

    Визнання генерала Карпински стало шоком як для влади, так і для ізраїльтян. Досі Вашингтон і Тель-Авів рішуче спростовувала повідомлення засобів масової інформації про проникнення в «звільнений» Ірак ізраїльських агентів.

    Чому — зрозуміло. Ненависть до Ізраїлю в арабському світі настільки велика, що будь-які свідчення про «сіоністів» в іракській війні — прямому чи непрямому — можуть викликати вибух обурення і в самому Іраку, і в сусідніх країнах, які Білий дім сподівається залучити на свою сторону.

    А тут — не просто сообщенияпрессы, які урядовці можуть оголосити «бездоказовими, надуманими, сфабрикованими, наклепницькими». Тут — визнання посадової особи, якій ізраїльтянин в Багдаді вже ніяк не міг померещиться.

    Як стверджує Карпински, слідчий з Ізраїлю допитував укладених в обладнаному американцями секретному розвідувальному центрі в Багдаді. Під час одного з відвідувань центру бригадний генерал зустріла там «нового людини, якого супроводжував високопоставлений військовий зі складу коаліційних сил». Карпински зацікавилася незнайомцем, виглядав, за її словами, як виходець із Близького Сходу. Той зізнався, що він ізраїльтянин, говорить по-арабськи і бере участь у допитах іракських полонених.

    В оточенні прем’єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона слова Карпински, як і следовалоожидать, «з обуренням спростували». Але запевненням ізраїльтян мало хто вірить. Особливо в мусульманському світі. У самому неприємному становищі опинилися влади кількох арабських країн, які заявили днями, що готові направити в Ірак свої війська «на прохання нового демократичного уряду». Виходить, що ці війська будуть битися пліч-о-пліч з ізраїльськими «бійцями невидимого фронту» — проти «арабських патріотів», що чинять опір окупації.

    Нові іракські влади, ледь встигли приступити (нехай поки що суто формально) до управління країною, не поспішають реагувати на викриття генерала Карпински. Вони в явному замішанні. Якою б не була ступінь лояльності цих людей Сполученим Штатам, на цей раз багдадським лідерам чи вдасться промовчати. Вже дуже делікатну тему зачепила Дженіс Карпински,у найвразливіше місце завдала удару. Пособництво американцям — одна справа, ізраїльтянам — зовсім інше. Цього жителі країни своїм новим керівникам можуть і не пробачити.

    Визнання бригадного генерала стало безцінним пропагандистським подарунком іракським угрупувань, що вели боротьбу проти іноземної окупації. А крім того — витонченою помстою Пентагону і Білого дому. Адже саме Дженіс Карпински стала самим високопоставленим військовим, постраждалим в результаті скандалу з тортурами іракських полонених в «Абу-Граїб».

    Начальника в’язниці звільнили. Але Карпински ніякої провини за собою не визнає. Вона заявляє, що стала «козлом відпущення», що її змусили відповідати за чужі помилки та посадові злочини. У Пентагоні ці слова пропустили повз вуха. Можливо, тепер американські генерали гірко про це пошкодують.