Джеймс Ховард Хауелл

Фотографія Джеймс Хауелл Ховард (photo James Howell Howard)

James Howell Howard

  • День народження: 13.04.1913 року
  • Вік: 81 рік
  • Місце народження: Кантон, США
  • Дата смерті: 18.03.1995 року
  • Громадянство: США

Біографія

Американський військовий, генерал ВПС, єдиний пілот винищувача, який воював на Європейському театрі військових дій під час Другої світової (World War II) і отримав за це Медаль за відвагу (Medal of Honor), вищу військову нагороду США. Ховард по праву вважається найбільшим льотчиком-винищувачем того періоду.

Народився Ховард в Кантоні, Китай (Canton, China); сім’я його жила там, доки батько Ховарда навчав китайців секретів очної хірургії. У 1927-му Ховарды повернулися в Америку – в Сент-Луїс, Міссурі (St. Louis, Missouri). Закінчивши школу, Ховард поступив в коледж Pomona College в Клэрмонте, Каліфорнія (Claremont, California), де отримав ступінь бакалавра мистецтв. Деякий час Джеймс планував піти по стопах батька і стати медиком; пізніше, однак, він знайшов собі більш цікаве заняття — його зацікавила кар’єра флотського льотчика. Вступивши до лав Флоту США, Джеймс пройшов курси льотної підготовки та отримав заповітні пилотские крильця.

Спочатку Ховард працював на авіаносці ‘USS Enterprise’; втім, вже у 1939-му він залишив флот і перебрався в бойову авіацію – йому дали місце в легендарній команді ‘Летючі Тигри’ (Flying Tigers) в Бірмі (Burma). Джеймс взяв участь у 56 бойових операціях і особисто підстрелив мінімум 6 японських літаків. 4 липня 1942-го ‘Тигри’ були розпущені; Ховард повернувся в Штати і отримав звання капітана. У 1943-му Ховард був уже майором; турботам його доручили базувався у Великобританії (United Kingdom) 356-й ескадрон винищувачів (356th Fighter Squadron).

11 січня 1944-го Ховард поодинці дав на своєму ‘P-51’ бій відразу 30 винищувачів Люфтваффе (Luftwaffe), атакували групу американських бомбардувальників. Більш півгодини Ховард героїчно обороняв бомбардувальники від цілого рою ворожих літаків; за ці півгодини йому навіть вдалося знищити шість ворожих винищувачів.

Через тиждень на прес-конференції в Лондоні (London) майор Ховард описав деталі події пресі; зайве говорити, що журналісти відразу ж відчули сенсацію і вибухнули цілою серією захоплених публікацій. Слід зазначити, що подібні акти героїзму у ті часи були не зовсім вже небаченим справою, проте навіть найзавзятіші герої з таким співвідношенням сил стикалися вкрай і вкрай рідко. Через місяць Ховард отримав нове звання; в 1944-му Джеймсу Ховарду вручили Медаль за відвагу.

На початку 1945-го Ховард – до того часу дослужився вже до полковника, був призначений командиром військової бази ‘Pinellas Army Airfield’ Флориди (Florida). У 1947-му ВПС США були виділені в окрему службу; полковник Ховард отримав звання бригадного генерала.

Після війни Ховард не став насолоджуватися заслуженим неробством; навіть на громадянці він зумів розгорнути досить активну діяльність. Спочатку Ховард став директором групи льотної справи в Сент-Луїсі, Міссурі. Пізніше Джеймс заснував компанію ‘Howard Research’ – дослідне інженерне підприємство, пізніше успішно продане ‘Control Data Corporation’.

Перший його шлюб, укладений ще в 1948-му, закінчився розлученням; пізніше Ховард знову одружився.

У 70-х Ховард все ж пішов на заслужений спокій. У 1991-му світ побачив його автобіографічна праця ‘Рев тигра’ (‘Roar of the Tiger’); він містив переважно спогади військового часу.

Востаннє виступив на публіці Ховард 27 січня 1995-го; його запросили на щорічний бенкет регіональної ради бойскаутського руху. Шість тижнів тому Ховард помер; на момент смерті великого льотчику був 81 рік.