Дмитро Єзерський

Фотографія Дмитро Єзерський (photo Dmitriy Ezersky)

Dmitriy Ezersky

  • День народження: 28.02.1917 року
  • Вік: 94 року
  • Місце народження: п. Жуківка, Брянська, Росія
  • Дата смерті: 22.01.2012 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Д. С. Єзерський нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни I ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани», 14 медалями, в тому числі «За оборону Ленінграда», «За оборону Севастополя», «Партизану Вітчизняної війни» I ступеня, югославським орденом Партизанської Зірки I ступеня, удостоєний звання «Почесний пілот ВПС Югославії» з нагрудним знаком та дипломом.

Народився 28 лютого 1917 року в місті Жуківка Брянської області, в сім’ї робітника-залізничника. Батько, Єзерський, Сергій Володимирович (1884-1918), трагічно загинув на виробництві. Мати — Єзерська Тетяна Макарівна (1886-1977). Дружина — Захарова Надія Дмитрівна (1914-1998). Син — Єзерський Сергій Дмитрович (1948 р. нар.).

До 1936 року Дмитро Єзерський навчався у неповній середній школі і ФЗУ, працював на заводі токарем по металу. У 1938 році закінчив Батайськ авіашколу ЦПФ, а після війни, в 1948 році, — Ташкентську школу вищої льотної підготовки.

До Великої Вітчизняної війни проходив службу на посаді льотчика-пілота у 209-му авіазагоні ЦПФ в Башкирії (вересень 1938 — березень 1941) і на Україні (з березня 1941). З початком війни був призначений пілотом 4-го авіазагону Київської особливої авіагрупи ЦПФ при Південно-Західному фронті. З жовтня 1941 року по квітень 1942 року — командир ланки, шеф-пілот Військового ради 40-ї армії Південно-Західного фронту.

У квітні 1942 року почався новий етап в бойовій службі Д. С. Єзерського. Після перенавчання на транспортні літаки Лі-2 в липні 1942 року він призначається пілотом, а у вересні того ж року — командиром кораблів-2 і Сі-47 («Дакота») до Московської авіагрупи особливого призначення. Пізніше вона була перетворена в 10-ю гвардійську АТД ЦПФ, яка базувалась у Внукове. Звідси Д. С. Єзерський виконував нічні польоти в тил противника: доставляв партизанам озброєння, боєприпаси, медикаменти, різне спорядження, евакуював важко поранених, десантировал спецгрупи, літав на розвідку.

Виконував і інші завдання. Так у 1943 році, коли йшла підготовка до звільнення Криму, авиагруппой літаків Лі-2 та Сі-47, базувалася на аеродромі Кримська (на Кубані), під командуванням Героя Радянського Союзу Р. А. Тарана, була евакуйована і врятовано від загибелі велика група дітей з партизанського загону, що діяв у Криму. Незважаючи на отриману інформацію про вкрай скрутному розташування (в горах) і досить поганому стані грунту посадкового майданчика, Д. С. Єзерський першим пішов на ризикований рейс, зумів успішно посадити свій літак, а потім і злетіти з 28 дітьми на борту. На прохання командира групи він повторив важкий рейс, показавши, як треба діяти, ще одному пілоту. Завдяки самовідданості і високого майстерності льотчиків за три ночі були вивезені і врятовані 272 дитини.

З червня 1944 по січень 1945 року в складі ескадрильї транспортних літаків 10-ї гвардійської АТД ЦПФ Д. С. Єзерський виконував польоти з радянською авіабази Барі (Італія) з аналогічними завданнями в тил противника до розташування Народно-визвольної армії Югославії. В його бойовій характеристиці за той периодотмечалось: будучи командиром корабля, проявив мужність, наполегливість у виконанні бойових завдань і відмінну техніку пілотування; призначався для виконання особливо складних і відповідальних завдань, не мав жодного не виконаного з вини екіпажу завдання.

Як кращий командир корабля, Дмитро Сергійович був виділений зі своїм екіпажем у розпорядження Верховного штабу Народно-визвольної армії Югославії. За період з 10 липня 1944 р. по 20 березня 1945 року гвардії старший лейтенант Єзерський успішно виконав 66 бойових вильотів у тил противника, з них 47 з посадкою в розташування югославських партизанських частин. Він доставив частинах НОАЮ 88 тонн озброєння, боєприпасів та продовольства, вивіз 405 поранених, перекинув через лінію фронту 508 офіцерів і солдатів югославської і союзних армій. Всього ж за роки війни Д. С. Єзерський тільки в тил противника виконав 226 нічних польотів, з них 78 з посадкою на партизанські майданчики. За зразкове виконання бойових завдань і проявлені при цьому відвагу і геройство 29 червня 1945 року Д. С. Єзерському присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У листопаді 1945 року в званні гвардії старшого лейтенанта звільнений у запас. Надалі служив у авіазагонах Внуковських сполук ЦПФ. У червні 1946 року виконав перший регулярний рейс Іл-12 з Внуково в Копенгаген (Данія) і Стокгольм (Швеція). Сфевраля 1947 року — командир корабля Сі-47 на міжнародних повітряних лініях. У березні того ж року виконав перший політ радянського транспортного літака з пасажирами на борту в Індії для участі в роботі конференції народів Близького і Середнього Сходу. У 50-ті роки працював у Північному Ємені.

У 1959 році Д. С. Єзерський був комісований і хвороби переведений на нельотну роботу (інженер, старший інспектор) в Головне управління ЦПФ (з 1964 р. — Міністерство Цивільної авіації) руху.

У 1977-1980 роки до виходу на пенсію працював викладачем у навчально-тренувальному загоні Шереметьєвського аеропорту. З 1981 року ветеран війни Д. С. Єзерський бере активну участь у громадській роботі як заступник голови ради ветеранів війни і праці селища «Сокіл» в Москві.

Д. С. Єзерський нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни I ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани», 14 медалями, в тому числі «За оборону Ленінграда», «За оборону Севастополя», «Партизану Вітчизняної війни» I ступеня, югославським орденом Партизанської Зірки I ступеня, удостоєний звання «Почесний пілот ВПС Югославії» з нагрудним знаком та дипломом.

Любить хорошу музику і природу, на балконі постійно висить годівниця з насінням для синиць. Захоплюється риболовлею.