Брюс Палмер

Фотографія Брюс Палмер (photo Bruce Palmer Jr)

Bruce Palmer Jr

  • День народження: 13.04.1913 року
  • Вік: 87 років
  • Місце народження: Остін, Техас, США
  • Дата смерті: 10.10.2000 року
  • Громадянство: США

Біографія

Генерал армії США і начальник штабу армії США з 1 липня по 11 жовтня 1972 року. Після відставки генерал Палмер написав і опублікував книгу про війну у В’єтнамі і книгу про Карибську кризу, які публіка і критики зустріли схвальними відгуками.

Брюс Палмер-молодший народився 13 квітня 1913 року в Остіні, штат Техас. Він походив з родини з міцної військової традицією — його батько дослужився до звання армійського бригадного генерала, а дід, брав участь у Громадянській війні між Північчю і Півднем, був нагороджений Медаллю Пошани. Немає нічого дивного в тому, що юний Брюс Палмер вибрав військову кар’єру. В 1936 році він закінчив Військову академію у Вест-Пойнті у званні другого лейтенанта (найнижче офіцерське звання в американській армії) і служив у 8-му кавалерійському полку, що розташовувався на військовій базі Форт-Блісс в штаті Техас.

У тому ж 1936 році Брюс Палмер одружився Кей Сиберт, у шлюбі народився син, Брюс-третій, і дві дочки — Морін, яка померла у віці дев’яти років, і Робін. У якомусь сенсі його родині доводилося несолодко, тому що до самої пенсії вся подальша життя майбутнього генерала являла собою постійні підвищення, переклади та відрядження до місця бойових дій. Його дружині при

ходилось вибирати – або довго не бачити чоловіка, або разом з дітьми переїжджати з однієї військової бази на іншу практично кожні два роки, що не дуже добре в плані постійної зміни будинків та шкіл. Та й яким дитині сподобається кожні два роки міняти друзів?

У червні 1939-го Палмер отримав звання першого лейтенанта і до вересня виконував обов’язки ад’ютанта, після чого продовжив навчання. У 1940-му Палмер закінчив Кавалерійську школу в Форт-Райлі, штат Канзас, після чого отримав призначення на посаду командира 6-го кавалерійського механізованого ескадрону і провів на цій посаді два роки.

З 1942 по 1943 Палмер служив в оперативному управлінні військового відділу при Генеральному штабі, а в останні два роки Другої світової війни він виконував обов’язки начальника штабу 6-ї піхотної дивізії, яка воювала з охопленої мілітаризмом Японією в південно-західній частині Тихого океану.

У червні 1946 року Палмер отримав чергове звання капітана, ще через два роки йому присвоїли чин майора. Під час бойових дій в Кореї в 1945-1946 роках він командував 63-ї піхотної дивізії; потім був призначений начальником оперативного відділу і відділу планування в 1-й армії; з 1949 по 1951 керував навчанням у піхотному училищі в Форт-Бенинге. У теж час Палмер пройшов курс підготовки в повітряному десанті і в 1952 закінчив Військовий коледж в Пенсільванії.

В 1952-1954 Палмер служив в генеральному штабі в частинах армії США, розміщених на європейській території, і в липні 1953-го отримав звання підполковника. У 1955 році він на два році зайнявся викладацькою роботою у Військовому коледжі; у наступні два роки знову служив у генеральному штабі, зокрема, відповідав за зв’язок з Білим домом. У 1959-1961 Палмер повернувся у Військовий коледж, але вже в якості заступника коменданта; потім отримав чергове призначення і в 1961-1962 був помічником командира 82-ї повітряно-десантної дивізії в Форт-Брагге.

У червні 1961-го Палмер став полковником і наступні наскільки років провів в якості заступника начальника штабу в Кореї, де йшла війна. У лютому 1963-го він отримав звання бригадного генерала.

У 1965-му вибухнула Карибська криза, що загрожував світу ядерним протистоянням держав, і Палмера перевели в якості командира експедиційного корпусу в Домініканську республіку. Через 2 роки з Домінікани Палмер відправився до В’єтнаму, де командував 2-ю армією. Після В’єтнаму він з 1 липня по 11 жовтня 1972 року виконував обов’язки начальника штабу армії США.

Палмер керував скороченням чисельності американських військ у В’єтнамі і пристроєм демобілізованих, підготував основні перевірки та інспекції організаційної структури армії і у вересні 1974 року вийшов у відставку. В останні роки генерал Палмер жив серед таких же, як він, військових у відставці у Вірджинії. Помер 10 жовтня 2000 року і був похований на Арлінгтонському національному кладовищі, як і його батьки.